Ерік Гулбренсон і Джон Ізбелл з Університету Вісконсин-Мілуокі, США подорожували Трансантарктичними горами з листопада 2017 року по січень 2018 року.
Вони знайшли стародавні екземпляри серед гірських порід, де колись ріс листяний ліс, – інформує видання The Independent.
Команда раніше знайшла фрагменти викопних решток 13 дерев, яким, за їх оцінками, понад 260 мільйонів років, тобто цей ліс існував ще до появи перших динозаврів наприкінці пермського періоду.
Тепер команда знову повернулася на замерзлі схили, щоб з’ясувати, як там міг процвітати ліс. Професор Гулбренсон заявив, що люди знають про скам’янілості в Антарктиді починаючи з 1910 року, проте більша частина регіону залишається недослідженою.
Полярний ліс ріс на широті, де сьогодні рослини не можуть існувати, і він вважає, що дерева у ньому мали б бути надзвичайно витривалими, щоб вижити у таких умовах. Тепер команда намагається зрозуміти, чому вони вимерли.
Вважається, що дерева виживали майже півроку в умовах абсолютної темряви, а потім п’ять місяців безперервного світла.
У пермський період Антарктида була набагато теплішою, ніж сьогодні. У той час Антарктида була частиною Гондвани, Південної півкулі, яка включала сучасну Африку, Південну Америку, Аравію, Індію та Австралію.
Група вчених встановила, що ці дерева за місяць могли перейти від літньої активності до стану спокою протягом зими.
Професор Гульбренсон сказав, що визначення віку викопних дерев було найбільшою проблемою для його команди. Він додав, що останні знахідки свідчать про те, що вік полярного лісу близько 280 мільйонів років.
Нове дослідження спрямоване на вивчення того, як змінилися полярні екосистеми під час масового вимирання наприкінці пермського періоду 250 мільйонів років тому, сказав він.
Незважаючи на те, що дослідження причин масового вимирання все ще триває, багато вчених вважає, що 90% всіх видів, включаючи полярні ліси, були знищені з поверхні Землі через більш високі глобальні температури та закислення океану, викликане викидами вуглекислого газу в атмосферу.
«Цей ліс – це проблиск життя перед вимиранням, який може допомогти нам зрозуміти, що спричинило цю подію», – сказав професор Гулбренсон. «Він також може дати підказки про те, як відрізнялися тогочасні рослини від сучасних, й допомогти зрозуміти наслідки сучасної зміни клімату», – додав він.