«Чутки про мою смерть трохи перебільшені», — іронічно відреагував колись заокеанський класик світової літератури на повідомлення про свою кончину. А ось реакція батьків однієї з родин Красноармійського району Донеччини на схожу звістку була не такою вишуканою, і їхні емоційні вислови навряд чи увійдуть до скарбниці афоризмів. Зате цинічна брехня з телеекрана, буквально приголомшивши мешканців Донеччини, знову поповнила довжелезний список відповідних «досягнень» російських телевізійників, які у брутальній пропагандистській війні своїми сфабрикованими сюжетами не жаліють ні старих, ні малих.
У згаданому випадку подружжя із сюжету російського каналу «НТВ» із жахом дізналося про свою загибель, якій передувало те, що їх… із мішками на головах вивели з власного будинку і повезли катувати злі й жорстокі солдати української Національної гвардії. Непростий стан батьків багатодітної родини різко погіршувався ще й тому, що цю нісенітницю поважний канал поширював вустами ведучих, «експертів» і 12-літнього сина, якого зараз саме розшукували.
Отже, з екрана упевнено верзли таке: озброєні нацгвардійці увірвалися до будинку, де мешкала родина, батьків захопили й кудись повезли, а нещасну дитину вирішили використати як «електронну мішень» для ракет. Спершу жорстокі «укропи» зробили хлопцю три якісь уколи, змусили вдягти одяг із вмонтованими у нього радіопередавачами і наказали прямувати до позицій «ополчення». Сам хлопець свідчив, що, мабуть, під дією отих невідомих препаратів він не все пам’ятає, але справді кудись їхав велосипедом добрих 50 (?) кілометрів. А що залишалося робити, адже військові погрожувати вбити батьків?..
Втім, немає лиха без добра: автори сюжету прорахувалися, адже підліток виявився не сиротою і його безпомилково впізнали справжні батьки, які одразу ж дали про себе знати. Та й органи місцевої влади допомогли встановити особу малолітньої «мішені», якою для аморальних телевізійників став горопашний хлопець. Станіслав народився у 2002 році, має батьків, які мешкають у селищі Красний Лиман Рівненської сільради Красноармійського району і окрім нього виховують ще трьох дітей. А ще хлопчик стоїть на обліку служби у справах дітей Красноармійської райдержадміністрації, оскільки має схильність до «мандрів» — кілька разів утікав з дому, потрапляв до притулку, звідки знову повертався до рідної домівки.
«Це хвора дитина із встановленим діагнозом, — свідчить начальник служби у справах дітей Донецької облдержадміністрації Віра Сагайдак. — Він часто каже неправду: може ходити селами і розповідати, що усиновлений, хоча це не відповідає дійсності». А вигадку про візит українських військових до помешкання багатодітної родини, полон і якісь погрози спростували самі батьки Станіслава, які звернулися до районної держадміністрації. Вони ж підтвердили: хлопця, який зник із дому, зараз розшукують.
«Вочевидь, що люди, які працюють журналістами каналу «НТВ», знайшли бездоглядного хлопця, який у звичній для себе манері втік з дому, увійшли до нього в довіру і дуже швидко на ∂рунті неправди знайшли з ним спільну мову, — каже заступник начальника управління інформаційної політики та з питань преси Ілля Суздалєв. — Станіслав розповідає небилиці, бо він хворий, а представники каналу брешуть, тому що свідомо стали звичайним інструментом в інформаційній війні проти України».
За інформацією фахівців служби у справах дітей, 12-річну «телезірку», яку використали у брудній і аморальній пропаганді, донедавна утримували в Донецьку: у самопроголошеній «ДНР» запропонували батькам приїхати з документами до захопленого приміщення облдержадміністрації, і нині доля хлопця залишається невідомою.
До речі. У самопроголошеній «ДНР» ніколи не приховували, що приділяють велику й специфічну увагу підростаючому поколінню. Бойовики навіть хизувалися, що поряд із ними проти «укропів» воюють підлітки, наймолодшим із яких всього 13-14 років. Зокрема, таку приголомшливу інформацію не раз публічно озвучував нинішній «прем’єр-міністр» Олександр Захарченко: за його словами, у військовому формуванні «Оплот» є 14-річні бійці, які вже навіть відзначені нагородами за участь у боях. Приміром, юному коригувальнику, який під час жорстокої битви за Савур-могилу викликав вогонь на себе (за версією «ДНР»), було всього 15 років. Причому резерв омолодження «ополчення» солідний - зараз на Донбасі немало бездоглядних дітей і підлітків-сиріт (за попередніми підрахунками, близько тисячі) і деяких із них, вразливих і наївних у цьому віці, попередньо ретельно промивши мізки, підло використовують «захисники краю» — підлітки стають гарматним м’ясом.