"Про що свідчить зменшення споживання хліба?"

Володимир КОЛЮБАКІН
3 травня 2018

У 2016/2017 маркетинговому році з України було експортовано 43,8 млн тонн зернових культур за рекордного валового збору – 66,08 млн тонн (нагадаємо, у аграріїв маркетинговий рік рахується від урожаю до урожаю). Це максимальний обсяг експорту за часи незалежності України. Втім, цього рекорду було досягнуто за рахунок не лише високого урожаю, а й суттєвого скорочення внутрішнього продовольчого та кормового споживання.

За період з 2011/2012 по 2016/2017 маркетингові роки внутрішнє споживання зернових впало на 25%, в основному через зменшення обсягів саме продовольчого споживання – на 19%. Якщо у 2011/2012 маркетинговому році для продовольчих цілей було перероблено близько 6,64 млн тонн зернових культур, то за результатами минулого маркетингового року — 5,40 млн тонн, повідомляє аналітик зернового ринку Українського клубу аграрного бізнесу Ольга Харабара.

Щодо кормового споживання – все зрозуміло: незважаючи на заходи, вжиті урядом, триває скорочення поголів’я худоби, насамперед великої рогатої. А ту, що є, замість відгодовувати фуражним зерном, часто забивають набагато раніше, ніж вона досягне оптимальних забійних кондицій, про що ми вже писали (див. «УК» № 226 від 30.11.2017 р.). А от що сталося з продовольчим споживанням?

На зниження купівельної спроможності це падіння не спишеш – адже хліб і хлібопродукти якраз є основою харчування найменш заможних верств населення. Отже, причина має бути інша.

Яскравим прикладом падіння обсягів продовольчого споживання зернових культур є показники виробництва та споживання борошна. За даними Громадської спілки «Борошномели України», за останні 5 років помітна тенденція стрімкого зниження внутрішнього виробництва (-23%) та споживання (-33%) борошна, при цьому обсяги експорту за цей період зросли на +49%. Щороку Україна знижує споживання борошна в середньому на 9%, нарощуючи при цьому експорт у середньому на 19%.

Втім, бити на сполох – мовляв, все вивозять, народові нічого не лишається! – теж не слід. Варто зайти до будь-якої крамниці, аби пересвідчитися – є і хліб, і борошно. Тим паче не слід запроваджувати якісь обмежувальні заходи на вивезення зерна, як це неодноразово і незграбно намагалися робити деякі попередні уряди. Бо ж причина зменшення споживання головного продукту українців зовсім в іншому – вони їдять менше хліба, бо самих українців меншає.

Скільки їх наразі лишилися – достовірних даних нема, ті, якими оперує офіційна статистика (42,5 млн осіб), суто умовні і мають мало спільного з дійсністю. Зараз неможливо провести перепис населення на тимчасово окупованих територіях, а на тих, що лишилися під українською юрисдикцією, ми не знаємо достеменно, скільки наших співгромадян виїхали на заробітки за кордон, бо частина їх працює там нелегально.

Деякі демографічні служби називають реальну кількість українського населення у 36 – 38 млн, якщо ж судити за зменшенням споживання борошна, то виходить ще менше – близько 28 мільйонів (42 мільйони мінус 33%). Інститут демографії та соціальних досліджень спільно з Фондом народонаселення ООН зробили комплексний демографічний прогноз щодо України до 2050 року. За найбільш оптимістичного прогнозу до 2050 року чисельність українців сягне 42,3 млн осіб, за песимістичного чисельність може впасти до 25 млн осіб. На жаль, наразі ми вже маємо підстави вважати негативний сценарій більш вірогідним – за даними Держстату, смертність в Україні у два рази перевищує народжуваність, і змінити динаміку статистичного ряду в короткостроковій перспективі шансів мало.

Аналітична служба Українського клубу аграрного бізнесу за даними Держстату



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua