Для очільника Мінагрополітики Ігоря Швайки Полтавська область не чужа — у селі Броварки Глобинського району закопана пуповина його діда. Але як головний аграрій країни він прибув сюди вперше. І одразу завітав на Глобинський цукровий завод, що входить до складу ТОВ ІПК «Полтавазернопродукти».
На його території розташована друга у світі за величиною сучасна біогазова установка. Вона одна з найпотужніших, бо виробляє 6—7 кубічних метрів біогазу за годину. А за рік — до 40 мільйонів кубічних метрів. Для порівняння: 50 таких установок цілком вистачить для того, щоб повністю розв’язати газову проблему України. Крім того, ця установка може генерувати велику кількість (15—35 МВт) електроенергії. А працює на відходах, що утворюються у процесі переробки цукрових буряків. У комплексному поєднанні з іншим ефективним енерго- і теплопродукуючим обладнанням та устаткуванням такі диво-установки здатні допомогти частково замінити імпортований природний газ.
У ТОВ «Росток Агро», що біля села Погреби, — це за кілька кілометрів від Глобиного, — міністрові показали значно простіший варіант заміни газу. Це господарство спеціалізується на виробництві високоякісного насіння зернових та зернобобових культур, яке раніше у значних обсягах експортувало на російські ринки.
А коли їх втратило, почало освоювати внутрішній ринок, причому успішно. За рік тут реалізують до 10 тисяч тонн насіння. А на доведення його до відповідної товарної кондиції й зберігання, як відомо, потрібно багато тепла.
Так ось, необхідну теплову енергію тут одержують від котлів вітчизняного виробництва, що працюють на відходах деревини. Ігор Швайка із задоволенням подивився ці котли в роботі. Того самого дня у Глобинському будинку культури міністр відповідав на запитання аграрного активу Полтавської області. А запитань у сільгосптоваровиробників накопичилося чимало.
Проте були й пропозиції. Наприклад, керівник колективного господарства із села Воскобійники Шишацького району Валерій Капленко запропонував урядовцеві запровадити ставки єдиного податку на землю в розмірі приблизно 600 гривень з гектара на воду, єдиний екологічний податок. Пропонували повернутися до державних стандартів здачі сільгосппродукції, скасувати обов’язковий техогляд сільгосптехніки.
Водночас більшість присутніх у залі прохали захистити їх від надмірної опіки контролюючих органів і податкового навантаження.