Юлія Костіна з мамою й сином приїхала з Луганська до Рівного в 2014-му. Тоді Микиті щойно виповнився рік. Тепер йому чотири. Коли запитують, звідки він, хлопчик відповідає: «Народився в Луганську, а живу в Рівному». Його мама знайшла тут роботу, ось тільки житло винаймають, та й майже 2,5 тисячі гривень щомісяця йде на оплату компослуг. Проте, кажуть, їх зігріває ставлення людей. Приміром таких, як рівненські фермери, що вирішили допомогти внутрішнім переселенцям з Донбасу та Криму овочами, картоплею та борошном.
— Як мовиться, чим багаті, тим і раді. 15 фермерських господарств відгукнулися на нашу пропозицію допомогти людям, з якими так несправедливо повелася доля, і привезли до Рівного власноруч вирощену екологічну продукцію поля, — розповідає голова асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Дмитро Українець. — Тож 120 родин отримали вітамінну допомогу, яка навесні їм зовсім не завадить. Нехай готують борщі, щоб росли в нас такі козаки, як Микита Костін.
У кожної з родин власна невигадана історія. До речі, внутрішні переселенці мають на Рівненщині громадські організації. Одна з них, з якою співпрацюють фермери, так і називається: «Україна — моя сім’я». А в сім’ї, зрозуміло, одне одному допомагають.
Асоціація фермерів Рівненщини не вперше допомагає тим, хто цього потребує: тисячі тонн продукції відправили для української армії, постійно підгодовують пацієнтів обласного військового госпіталю — наших захисників. І разом з усіма українцями моляться, щоб швидше закінчилася війна.