Наприкінці грудня 65 років тому відбувся урочистий пуск газопроводу Дашава — Москва (1301 км). Будівництво його почалося 1946-го, і вже через два роки він був готовий до транспортування природного газу до Києва. Дашава — Київ на той час був найпотужнішим газопроводом у Європі (пропускна здатність — майже 2 млрд м3 на рік). Однак відразу ж його продовжили будувати до Москви. 5 млн м3 газу на добу — стільки пропускав цей газопровід.
Рекордну швидкість будівництва забезпечили інноваційні технології та обладнання, створені в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона. Уперше в світі було застосовано зварювальні мобільні автомати. Для будівництва потужних магістральних трубопроводів у будь-яких кліматичних, ґрунтових, рельєфних умовах створено спеціальне обладнання. Зварювальний автоматичний комплекс «Північ» виконує з’єднання стику труб діаметром 1420 мм за 10 хвилин замість 12 годин зварювання вручну.
Для прокладання через водні перешкоди вперше в світі розроблено технологію підводного зварювання. Було створено заводи для виробництва патонівського обладнання (у Києві — Газбудмашина, у Каховці — зварювального обладнання, у Пскові — Важкого зварювального обладнання тощо). Ліцензії на технології та обладнання придбали фірми США, Великобританії, Китаю, Індії.
Усі магістральні трубопроводи в СРСР, частина трубопроводів у США, країнах Європи і на інших континентах побудовано із застосуванням обладнання і за технологіями Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона. За допомогою цих технологій до 1971 р. побудовано понад 100 тисяч км потужних магістральних газо- і нафтопроводів: «Дружба», Середня Азія — Центр, Уренгой — Помари — Ужгород — Європа, Ямал — Європа, Ямал — Поволжя, в Іраку, Туркменії, на Алясці.
Олександр КОРНІЄНКО,
доктор історичних наук, кандидат технічних наук,
науковий редактор «Енциклопедії сучасної України»
для «Урядового кур’єра»