П’ятирічна початкова школа, запровадити яку пропонують у проекті рамкового закону про освіту, дасть змогу скоротити кількість предметів для наймолодших, а відповідно й навантаження, повідомив журналістів на брифінгу заступник міністра освіти і науки Павло Полянський. «За останні 20 років у середньому навантаження для маленьких діток збільшилося на три-чотири предмети. Додатковий рік дасть змогу без поспіху підготувати дитину до навчання у школі. Це буде своєрідний місток між дитсадком і школою. Зазвичай діти йдуть у школу в 6 років, і для них ці зміни раптові. Крім того, нині у 5 класі до дітей приходять відразу багато вчителів, тоді як у молодшій школі їх навчав один. Для багатьох такі зміни неочікувані, й те, що вони починатимуться пізніше, у віці 10 — 11 років, — велика перевага», — пояснив він.
Загалом новий проект закону передбачає іншу модель здобуття середньої освіти. Йдеться передовсім про повернення до дванадцятирічної школи. Днями документ також обговорили на слуханнях у Комітеті ВР з питань науки і освіти.
Після дев’ятого класу за результатами тестування учні вступатимуть до старшої школи академічного або професійного спрямування. Ті, хто обере професійні заклади, зможуть, здобуваючи середню освіту, отримати й першу професію. Законопроект передбачає сприятливі умови для розвитку різних форм навчання, зокрема сімейної освіти, урівнює у правах навчальні заклади приватної й державної форм власності. Запропоновано збільшення різниці в оплаті праці вчителів залежно від рівня кваліфікації.
Також ідеться про створення нового типу навчального закладу — міжрегіонального центру професійної освіти. Передбачається, що регіон визначатиме, яких фахівців потребує у різних галузях, і вони навчатимуться в межах одного навчального закладу, хоч територіально він може бути в різних місцях.
Крім того, управління освітою планують децентралізувати, передавши багато повноважень МОН на регіональний рівень. За якістю освіти стежитиме Державна інспекція навчальних закладів. Більшість питань розв’язуватимуть на регіональному рівні, але не персонально керівники. Буде створено раду, до якої увійдуть люди, зацікавлені в підготовці тих чи тих спеціалістів. Це можуть бути представники бізнесу, держави та інші.
КОМПЕТЕНТНО
«Буде добре, якщо до кінця цієї сесії ВР ми ухвалимо новий закон»
Лілія ГРИНЕВИЧ,
голова Комітету ВР з питань науки і освіти:
— Потрібно змінити структуру освіти, її зміст і стандарти. Ми прагнемо, щоб кожен випускник знав принаймні одну європейську мову на рівні В1 (вільний користувач). Він повинен володіти інформаційними технологіями, бути фінансово грамотним тощо.
При цьому важливо не перевантажувати дітей. Тож нам варто збільшувати тривалість навчання. У межах 12-річної системи ми збільшуємо тривалість навчання в початковій школі. Так само в межах професійної виникає дворівнева освіта. Перший рівень — це базова професійна освіта у професійно-технічних закладах, де можна здобути повну загальну середню освіту водночас із фахом кваліфікованого робітника. Другий — спеціалізована професійна освіта в коледжах, де можна буде здобути кваліфікацію молодшого спеціаліста. Законопроект закладає інструменти для контролю якості освіти.
Для оцінки середньої освіти ми змінюємо роль Державної інспекції навчальних закладів. Оскільки нині завдяки закону про вищу освіту виші отримали автономію, інспекція не контролюватиме їх. Натомість закон пропонує запровадити регіональні підрозділи інспекції. Так ми збалансовуємо децентралізацію, що запропоновано у новому законопроекті про освіту.
У документі закладено механізми автономії навчальних закладів. Якщо ми робимо таку глибоку децентралізацію, це означає, що на центральному рівні повинні бути серйозні механізми відстежування якості. Уряд має час до кінця червня для внесення цього законопроекту. Гадаю, що буде добре, якщо до кінця сесії ми зможемо його ухвалити. Це найбільш оптимістичний варіант.