У найближчі три роки вітчизняний агросектор може замістити 10 мільярдів кубометрів газу шляхом виробництва і заміни його біоенергетичною сировиною. Про це повідомив під час брифінгу в Кабміні міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка. За його словами, нині потенційні можливості агросектору в енергетиці використовуються не повною мірою.
Приміром, торік Україна виробила лише 1,118 мільйона тонн твердого біопалива і спожила лише 2,24 мільйона тонн умовного палива з біоресурсів та відходів, або 1,24% від загального постачання первинної енергії. А могла б у рази більше.
Чимало підприємств агросектору (зерносушильні комплекси, цукрові заводи, тваринницькі комплекси, теплиці тощо) у зв’язку з проблемами із постачанням газу, лімітами, виставленими Мінпаливенерго задля економії традиційного палива, вже почали переходити на альтернативні ресурси. Зокрема чимало їх у Київській області, уточнив міністр. Так, за даними відомства, найбільше підприємств перейшло з газу на деревну біомасу (тріску, гранули).
На сьогодні на ній працює близько 2000 сучасних котлів і навіть ТЕЦ у місті Сміла Черкаської області. Щодо тюкованої соломи, то вона не така популярна через те, що чимало аграріїв використовують солому в господарських цілях, зокрема як пожнивні рештки для підживлення грунту або як підстилки для худоби тощо. На ній працює лише близько 40 котлів та стільки ж теплогенераторів. Цікаво, що для олієекстракційних заводів і масложирових комбінатів хорошим замінником дорогого газу стало лушпиння соняшнику, на якому нині працює близько 70 котлів. Тваринницькі комплекси почали впроваджувати біогазові установки. На сьогодні їх працює вже вісім, що забезпечує виробництво 2 мільйонів кубометрів газу за рік. За оцінками фахівців, з кожним роком кількість, а разом і їх потужності, (і біогазових установок, і котлів на альтернативних видах палива) лише зростатимуть. Це дасть змогу не лише зменшити імпортозалежність держави, а й створити нові робочі місця, забезпечити розвиток інфраструктури у сільській місцевості, сформувати гарантований ринок збуту для біоенергетичної сировини, вирішити екопроблеми.
Ігор Швайка розповів також, що при виборі котлів агропідприємства надають перевагу вітчизняним технічним розробкам, адже вони найпристосованіші до українських реалій. І навіть коли вибір падає на зарубіжне обладнання, то його завжди «тюнінгують» під наші потреби.
Поцікавились журналісти у міністра й підсумками жнив-2014, осінньою посівною на сході України та тим, як позначиться на агросекторі введення мит Росією на українську агропродукцію. Очільник аграрного відомства зауважив, що цього року аграрії зберуть 60 мільйонів тонн збіжжя плюс-мінус 30—60 тисяч тонн (без Криму і сходу). Щодо посівної на сході, то попри всі загрози та ризики аграрії сіють, хоч і не всі. Це пов’язано також і з тим, що у районах, які межують з територією АТО, ускладнена логістика. «Там важко не лише з посівною, а й з реалізацією вирощеного», — зауважив міністр. Щоб допомогти аграріям сходу у вирішенні цих питань, найближчим часом міністр планує відвідати ці райони.
Плани стосовно введення мит Росією міністр назвав «шантажем», «діями, що суперечать загальновизнаній світовій практиці торгівлі», які можуть досить суттєво вдарити по вітчизняному агросектору. У відповідь Україна підготувала «адекватний перелік заходів щодо продукції з РФ», підсумував Ігор Швайка.