"Що Тарасові Шевченку смакувало найбільше?"

Олександр БОРОНЬ
для «Урядового кур’єра»

«Тарас Шевченко у приватному житті» — під такою назвою нещодавно побачила світ збірка статей, присвячених малознаним серед загалу аспектам біографії поета. Ці розвідки, написані для шеститомної шевченківської енциклопедії, до друку підготував відділ шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

У центрі уваги авторів виявилися зовнішність і антропологічні риси Шевченка, психологічний тип, здоров’я, чинники та обставини, що малий визначальний вплив на його стан, діти і жінки в житті митця, помешкання та місця перебування, ставлення Шевченка до грошей, його уподобання в одязі, кулінарні смаки. Згадані особистісні моменти біографії Шевченка істотно підважують забронзовілий образ, що вкоренився в масовій свідомості.

Дослідники спиралися на загальнодоступні документальні дані, достовірні спогади сучасників, останні здобутки антропології, медицини, психології й інших галузей знань. Їм вдалося показати Шевченка зблизька, зберігши водночас етичну дистанцію. Донедавна такий інтерес до приватного життя поета сприймали насторожено. Насправді цікавість до побутових звичок геніїв цілком природна, це жодною мірою не применшує значення їхньої творчості, навпаки — дає змогу збагнути, за яких іноді непростих обставин з’являлися шедеври.

Багато хто, мабуть, уперше дізнається про зріст Шевченка, колір його очей, особливості статури, різку зміну в зовнішності, зумовлену засланням, і як наслідок численними хворобами, зокрема цингою, ревматизмом. Вкотре розглянуто ніби й загальновідомі історії закоханості поета, кілька його спроб створити родину. Докладно простежено місця мешкання і перебування Шевченка — від батьківської хати до скромної кімнати, розділеної антресолями, в будівлі Академії мистецтв, адже не всі питання досі з’ясовано остаточно. Скажімо, як довів петербурзький дослідник Олексій Лукоянов, восени 1831 року П. В. Енгельгардт найняв квартиру в Петербурзі на вулиці Моховій у будинку Мартинової. Звідси навесні 1832 року кімнатного козачка Шевченка було віддано у навчання до Василя Ширяєва. А ще донедавна першою петербурзькою адресою Шевченка вважали будинок Щербакова, на ньому за радянських часів встановлено й відповідну меморіальну дошку. П. В. Енгельгардт справді жив у будинку Щербакова, але пізніше — з липня 1834 року. Саме сюди 1837-го до нього приходили К. Брюллов і О. Венеціанов з приводу викупу Шевченка.

Видання щедро ілюстровано роботами Шевченка й інших митців, численними фотографіями, рисунками, літографіями.