У Запорізькому обласному художньому музеї відбувся семінар «Музей без бар’єрів», присвячений залученню цих закладів до обслуговування людей з особливими потребами. Провели його фахівці профільного департаменту Запорізької облдержадміністрації.
— Ми визнаємо, що наші музеї, як і всі заклади культури, малопристосовані для відвідин людьми з особливими потребами, — зазначила директор музею Інга Янкович. — Найбільша проблема, яка потребує великих коштів, — це переобладнання приміщень. Ми добре це відчуваємо, бо нині проводимо реконструкцію, а також готуємо співробітників фахово працювати з такими відвідувачами. Таких семінарів та практичних занять буде проведено кілька для працівників усіх запорізьких музеїв.
Фахівці Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та педагоги-практики розповіли слухачам, як треба спілкуватися з особливими відвідувачами. Так, для людей із вадами зору краще мати копії експонатів, до яких можна доторкнутися, для людей із вадами слуху краще робити акцент на відеовраженнях. До людей із психічними особливостями не слід звертатися особисто, краще спілкуватися з усією групою разом.
Учасники семінару також ознайомилися з досвідом Польщі, Ізраїлю, інших країн щодо створення комфортного безбар’єрного простору. Музейники дізналися багато нового і впевнені, що отримані знання дадуть змогу значно розширити коло відвідувачів.
Зокрема учасники семінару зазначили, що загалом місто Запоріжжя некомфортне для людей з особливими потребами, маломобільних людей та осіб похилого віку. Всюди перехожі натикаються на перепони: бордюри, сходинки, ями, двері, які важко відчинити самостійно. Пандусами, які мають полегшити пересування, часто не можна скористатися, бо вони не відповідають жодним нормам. Правильно обладнані туалети для візочників у обласному центрі мають лише два гіпермаркети, збудовані за іноземними проектами. А в сільській місцевості немає навіть тротуарів, і люди змушені ходити проїжджою частиною. Тож інваліди і просто старенькі люди відзначили, що для доступності та комфортності життєвого простору пересічних запоріжців треба зробити ще дуже багато.