Новий Індекс свободи преси, який оприлюднили «Репортери без кордонів» (RSF), свідчить про те, що Україна в цьому рейтингу посіла 79-те місце, піднявшись із 106-го (попередній рейтинг).
«Здебільшого це пов’язано з економічною стабілізацією більшості засобів масової інформації. Крім того, зменшився вплив олігархів на журналістику. Але в категорії безпеки Україна посідає передостаннє 179-те місце у світі. Це пов’язано з воєнними злочинами росії проти працівників ЗМІ в Україні», — наводить цитату з дослідження Укрінформ.
Найкраща ситуація на півночі Європи (в першій четвірці — Норвегія, Ірландія, Данія, Швеція), найгірша — в Азії (на останньому 180-му місці — Північна Корея, яка пропустила вперед Китай і В’єтнам).
Речник RSF Міхаель Редіске констатує, що агресивність щодо працівників ЗМІ зростає, багато урядів і соціальних груп намагаються придушити критичні повідомлення. Він наголошує, що демократичні уряди повинні підтримувати ЗМІ у своїх країнах, посилювати тиск на авторитарні режими, а також зміцнювати ЗМІ у вигнанні.
Кризи, війни та постійне поширення авторитаризму призвели до того, що торік ситуація зі свободою преси була більш нестабільною, ніж протягом тривалого часу. Відповідно до шкали RSF, ситуація зі свободою преси «дуже серйозна» у 31 країні (в охоплених війною, таких, як Україна та Ємен, а також у найбільших у світі «в’язницях для працівників ЗМІ» Китаї, М’янмі та Ірані), «складна» — у 42, «виявлено проблеми» — у 55,а «хороша» або «задовільна» — у 52. Отже, умови роботи медіапрацівників так і залишилися проблематичними приблизно в 70% країн.
Найбільшою проблемою для журналістів залишається безпекова ситуація. На них нападають на демонстраціях, вбивають у збройних конфліктах і не лише там, свавільно заарештовують, засуджують до тривалих термінів ув’язнення. Наприклад, кількість атак на журналістів у Німеччині, яка втратила п’ять пунктів і опинилася на 21-му місці, зросла до рекордного рівня.
Організована дезінформація — також проблема, яка поглиблюється, в багатьох країнах — 118. Тобто у двох третинах усіх країн більшість респондентів заявили, що їхні політичні діячі були залучені до масових дезінформаційних або пропагандистських кампаній.
Загалом Індекс свободи преси порівнює ситуацію для журналістів і ЗМІ у 180 країнах. Рейтинг складають за п’ятьма показниками: безпека, політичний контекст, правова база, економічний і соціокультурний контексти. Рейтинг — підсумки анкетування журналістів, науковців, правозахисників у відповідних країнах, а також опитувань щодо нападів на журналістів та ЗМІ, кількість яких входить до показника безпеки. Індекс свободи преси за 2023 рік — дані з 1 січня по 31 грудня 2022-го, його оприлюднили 3 травня, у Міжнародний день свободи преси.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»