В Угорщині археологи під час обстеження ферми виявили багатий скарб XVI століття, який складався приблизно з семи тисяч срібних і чотирьох золотих монет.
Як повідомляє Live Science, відкриття зробили археологи з музею Ференці. Ще в 2019 році вони виявили 150 стародавніх монет в Уйленгьєлє, угорському селі, розташованому приблизно в 50 кілометрах на південний схід від Будапешта.
У грудні 2020 року експерти вирішили повернутися на те саме місце і провести там більш ретельний пошук. Вони озброїлися металошукачами і знайшли справжній скарб. Як повідомив Балаж Надь, нумізмат музею, експедиція зайняла всього два дні, а професійним археологам допомагали волонтери.
При обстеженні пагорба археологи вирили невелику шахту і знайшли глиняну посудину, розколоту навпіл. Можливо, її пошкодили в попередні роки або навіть століття тому під час оранки. На це вказує, наприклад, те, що навколо посудини було виявлено велику кількість монет. Мабуть, спочатку всі вони зберігалися в глиняному горщику, але були розкидані плугом.
Археологи знайшли дуже багату колекцію, яка складається з майже 7000 срібних і чотирьох золотих монет. За оцінками експертів, скарб був заритий не раніше 1520 року. До речі, за мірками того часу захована сума була дуже значною. Вчені говорять, що знайдених монет вистачило б на покупку семи коней. А в наш час на еквівалентну суму можна було б купити розкішний автомобіль.
Цікаво, що склад скарбу виявився досить різнорідним. Так, найдавніша з монет виявилася ще давньоримською – це срібний динарій, монета римського імператора Луція Вера, який правив з 161 по 169 роки нашої ери. Найпізніші монети в скарбі датуються періодом Людовика II, що правив Угорщиною і Богемією з 1516 по 1526 роки.
Що стосується чотирьох золотих монет, то вони були викарбувані при королі Угорщини Матьяші I, який правив з 1458 по 1490 роки. До слова, ці монети були обгорнуті тканиною. Також вчені відзначають, що в посудині зберігалася надзвичайно рідкісна монета, випущена Папою Пієм, який правив з 1458 по 1464 рік, і рідкісні срібні монети, випущені під час правління кількох інших правителів XV і XVI століть.
Археологи припускають, що угорці могли закопати цей скарб під час нападу на їх державу Османської імперії в 1526 році. Військо Сулеймана Пишного розбило війська Угорщини та її союзників в битві при Мохаче 29 серпня 1526 року. Ця битва ознаменувала кінець угорської монархії і відкрила шлях турецькому габсбургському правлінню в регіоні.
Втім, вчені відзначають, що такі значні скарби періоду війни з Османською імперією в Угорщині раніше практично не знаходили.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»