"Статутний фонд менше тисячі доларів не «прокатить»"

Вікторія КОВАЛЬОВА
1 листопада 2013

У зв’язку з наділенням Національного банку Республіки Білорусь (НБРБ) повноваженнями щодо регулювання небанківського сегменту фінансового ринку, під його регулювання підпадуть лізингові компанії. Це передбачено відповідним проектом указу президента Республіки Білорусь,  узгодженого з асоціацією лізингодавців Білорусі. Про це «УК» повідомив начальник управління регулювання небанківських операцій НБРБ Дмитро Набздоров під час проведення першої міжнародної конференції «Розвиток та інтеграція фінансових і товарних ринків країн СНД» у Києві. На пострадянському просторі це буде третім випадком здійснення регулювання та нагляду лізингового ринку центральним банком країни після Вірменії та Азербайджану. В Україні, наприклад, регулятором на ринку лізингу є Національна комісія з регулювання фінансових ринків.

Лізинг — це вид інвестиційної діяльності в якому лізингодавець (лізингова компанія) купує у постачальника обладнання (предмет лізингу) і потім здає його в оренду за певну плату, на певний термін і на певних умовах лізингоодержувачеві (клієнтові) з подальшим переходом йому права власності.

Нині на лізинговому ринку Білорусі працюють 166 компаній, з яких активно розвиваються близько 40. При цьому загальний розмір лізингового портфеля цих компаній в 10 разів менший розміру кредитного портфеля білоруських банків. Передбачається, що регулятор визначить мінімальний розмір статутного фонду юридичних осіб, які зможуть здійснювати лізингову діяльність (орієнтовно 50 тисяч євро). Нині лізинговою діяльністю можуть займатися і компанії, що мають розмір статутного фонду менше як тисяча доларів США.

На думку експертів, поява у лізингових компаній регулятора і наглядового органу сприятиме більш лояльному кредитуванню банками лізингових компаній і прискорить прихід у галузь іноземних інвесторів. Оскільки передане компаніями майно в лізинг залишається у власності лізингодавця, їхня фінансова стійкість вища, ніж у банків. Під час банкрутства лізингоотримувача майно, отримане ним у лізинг, вилучає лізингодавець, воно не бере участі в задоволенні вимог кредиторів.

 Цікаво, що в Цивільному кодексі Білорусі чинна норма, згідно з якою лізинг для фізичних осіб можливий тільки з метою підприємництва. Водночас для фізичних осіб не заборонено довгострокову оренду. Тому вищезазначеним проектом указу планується скасувати це обмеження. Для розвитку такого виду фінансових послуг розглядають різні варіанти створення економічних стимулів для фізичних осіб (зокрема податкові пільги). На практиці термін лізингу нині становить від 3 до 5 років, ставка на 3—5% відрізняється від  банківських кредитів для юридичних осіб. При цьому за білоруським законодавством лізинг для підприємця привабливіший, ніж банківський кредит завдяки пільгам в оподаткуванні. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua