У житті професійного артиста є час, коли він готовий виступати не за гроші, а для власного задоволення. Студенти Ужгородського коледжу культури і мистецтв лише збираються стати професіоналами — артистами, музикантами, режисерами. Для них усе в майбутній професії — лише з цікавості. Набір їхніх умінь не куций — пісні й танці, джазові награвання та народні мелодії, сценки й інтермедії...
Свій ексклюзив юні таланти запропонували на День першокурсника. В актовій залі за господарів сцени були студенти цьогорічного набору. Головним чином демонстрували свій природний хист і запаси зі школи.
Клоуни Вероніка Маурер і Марія Варцаб’юк так смішили, що й викладачі втрачали всю свою солідність — вибухали реготом. Доброю майстерністю зблиснув студент-ром Валерій Йонаш: сів за фортепіано і, як справжній джазмен, за лічені хвилини зірвав купу аплодисментів. Нев’янучий ромський фестиваль «Пап-джаз-фест» ніколи не перерветься, якщо матиме таких резервістів.
Директор коледжу Наталія Шетеля привітала першокурсників з їхнім святом, не оминула нагоди відзначити тих, хто відзначився успіхами на творчих конкурсах і олімпіадах. Подякувала за організацію святкового вечора викладачам — заслуженому працівникові культури України Єлизаветі Сівак і Людмилі Ухач.
Завершилося, як у американській комедії: з нутрощів величезного торта вийшов… здоровенний студент. Все інше студенти з’їли без залишку.
Висновки? А ось вони. Навчальний заклад, який у 2012-му відзначив 65-річчя з часу заснування, за свою історію кілька разів змінював назви. Втім, від зміни назв, як і доданків у арифметиці, сума не змінювалася. Для закладу вона завжди означала: високий професіоналізм у підготовці кадрів. Якщо будні вибухають такими святами, як День першокурсника, то студентам можна позаздрити: живуть уповні.
— Учасники свята переконалися в незвичайній обдарованості наших студентів, старанності викладачів, — сказала директор коледжу Наталія Шетеля. — Наші першачки ще лише освоюють ази знань і професійних умінь, але їх уже хочуть бачити на будь-якому концерті чи презентації. Ми створюємо умови, щоб вони художньо збагачувалися і розвивалися.