КІНО. Чим популярний фільм тримає сучасного глядача? Інтригою. Досвідченому кінорежисерові Олегу Фіалку це вдалося і як голові Українського оскарівського комітету. На зустрічі з журналістами він дістав великий конверт, в якому утаємничувалась назва українського фільму, що мав претендувати цього року на премію Американської кіноакадемії. І дістав звідти… чистий аркуш паперу.

— Як бачите, претендента немає, — пояснив, — хоча комітет розглядав п’ять фільмів. Жодний з них не відповідає вимогам, які ставить до картини Оскарівський комітет: фільм повинен зніматися в період з жовтня минулого року. Мати прокат і касовий збір. Переважна більшість його акторів мають бути громадянами держави, в якій працюють…

При цьому варто нагадати, що раніше відбір конкурентів проходив під егідою Міністерства культури. На вимогу Американської кіноакадемії, з цього року відбір має здійснювати громадська організація. Для цього й створено Український оскарівський комітет, до якого увійшли визначні діячі культури. Як бачимо, перший млинець для них і кіно видався глевким.

А чи міг бути іншим результат у державі, де кіноіндустрія не розвивається? Дехто посилається на успіх Марини Вроди. Її чотирнадцятихвилинний «Крок» завершився «Золотою пальмовою гілкою» Каннського фестивалю. Тоді висловлювалося багато сподівань, що за «Кроком» будуть інші кроки, які виведуть українське кіно на світовий простір.

Ейфорія минула. І вже Київський міжнародний кінофестиваль знову опустив нас на грішну землю. Організаційні неузгодження тоді не дали можливості по-справжньому оцінити зроблене. Скажімо, режисер Михайло Іллєнко чотири роки знімав фільм «Той, хто пройшов крізь вогонь». Його прем’єрний показ мав стати подією. Фактично зірвався. Цей випадок, як і намагання в пожежному порядку знайти фільм для участі в конкурсі на «Оскар», свідчить, що вітчизняним творцям і прокатникам кіно треба злагодженіше працювати. Цьому, запевнив Олег Фіалко, сприятиме створення Українського оскарівського комітету. Першим позитивом проведеної роботи назвав те, що у продюсерів пробуджується патріотизм і вони починають вкладати кошти у розвиток власного кіно. До цього ще раз нагадаємо: «Оскар» потрібен не заради «Оскара». Боротьба за нього передбачає створення повнометражного фільму у стислі строки саме українськими митцями.