Днями правозахисники представили звіт за результатами моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини. Серед основних зрушень у її виконанні визнано стрімкий розвиток системи безоплатної правової допомоги та формування нових стандартів якості безоплатної вторинної правової допомоги.
Звіт підготувала Громадська платформа моніторингу імплементації національної стратегії у сфері прав людини за матеріалами уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, Консультативної місії Євросоюзу та Української Гельсінської спілки з прав людини. Звіт має на меті оцінити прогрес імплементації у таких сферах: запровадження інституту конституційної скарги; ратифікація Європейської конвенції щодо відшкодування збитку жертвам насильницьких злочинів; окремі аспекти забезпечення ефективного розслідування злочинів, пов’язаних з катуваннями; розслідування злочинів у зоні проведення АТО; забезпечення якісної й доступної безоплатної правової допомоги.
Щодо системи надання безоплатної правової допомоги було оцінено її доступність, якість та ризики.
«Підготовка аналітичних тематичних звітів щодо нагальних питань, які є у сфері прав людини, — каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, — їх презентація суспільству, обговорення із зацікавленими сторонами й ухвалення необхідних рішень має оптимізувати роботу органів державної влади з правозахисним середовищем для досягнення результатів, передбачених Національною стратегією. Великі сподівання покладаємо на робочу групу при Комітеті ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнародних відносин. Це не лише додатковий контроль, а й можливість супроводження відповідних законопроектів у парламенті».
Виконуючий обов’язки директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк зазначив, що у звіті дуже точно відображено стрімкий розвиток мережі точок доступу до безоплатної правової допомоги.
«На мій погляд, це можна оцінити як прорив у питанні доступності правосуддя. Досі такої розгалуженої потужної правозахисної мережі в країні фактично не існувало, — зауважує Олексій Бонюк. — Завдяки системі БПД право на доступ до правосуддя набуває практичного змісту. Ми підбиватимемо підсумки нашої роботи, аналізуватимемо роботу офісів. Тепер нам потрібно зосередитися на якості безоплатної правової допомоги. Перебуваємо в стані активної роботи над стандартами якості безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, а також над стандартами якості безоплатної первинної правової допомоги».
Важливо, що система БПД зосереджена не лише на правовій допомозі, а й на тому, щоб забезпечити правову спроможність територіальних громад та окремих громадян. Адже для людей дуже важливо здобувати правові знання, щоб самостійно захищати свої права.
Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»