Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь виступає проти ініціатив окремих народних депутатів, які намагаються позбавити державу інструментів покарання за порушення мовного закону.
Про це повідомляє пресслужба Уповноваженого у Фейсбуці.
«Я виступаю категорично проти ініціатив окремих парламентаріїв, які в будь-який спосіб хочуть зробити зі штрафів якусь таку велику біду, яка насувається на Україну. Більше того, з’являються історії про так званих «мовних інспекторів», яких насправді не існує, та інші «страшилки». Держава, яка відповідно до Конституції гарантує розвиток і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, повинна мати дієві інструменти покарання злісних порушників прав громадян», – сказав Кремінь.
Він зазначив, що відповідно до статті 57 мовного закону, яка вже вступила в дію, штраф може бути накладений Уповноваженим лише в тому випадку, якщо на вимогу усунути порушення сторона відмовляється, і таке порушення фіксується повторно протягом року. Тоді можуть скласти відповідний протокол, який може бути оскаржений в судовому порядку. «Станом на сьогодні, мною як Уповноваженим не накладено жодного штрафу, як і не зафіксовано жодного злісного порушника, який би вперто та системно порушував права громадян України. Всі надіслані нами на адресу фізичних чи юридичних осіб вимоги про усунення порушень мовного законодавства, в т. ч. за результатами проведених заходів державного контролю, були виконані», – додав Кремінь.
Нагадаємо, що 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів у усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).
Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.
Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.
Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.