Не секрет, що нерідко вивчення творчості класиків української чи світової літератури у школах відповідає визначенню, яке дають самі ж діти: «проходили». Іноді, на жаль, повз.
Проте існує й протилежний підхід і відповідні підсумки. Приміром, учениця 10 класу ЗОШ І—ІІІ ступенів №51 м. Маріуполя Дарина Свіцинська під час вивчення на уроці української літератури життя і творчості Лесі Українки принесла до школи власноруч вишитий бісером портрет поетеси. За словами старшокласниці, над вишивкою попрацювала два тижні, намагаючись віддати належне творчості авторки поезій, які глибоко запали в її душу.
«Для мене Леся Українка — геніальна поетеса, наш світоч, а кожне її слово віще», — пояснює вона.
Інші учні розповідають, що вони всі також намагаються творчо підійти до виконання домашніх завдань, бо їхня вчителька Вікторія Помазан постійно практикує на уроках української мови і літератури інноваційні та нестандартні методи вивчення тієї чи іншої теми. Саме завдяки такому підходу творчість Лесі Українки справила на багатьох десятикласників неабияке враження. Ще одним підтвердженням стало те, учениця цього класу Анастасія Позолотіна написала музику на слова безсмертного Лесиного твору «Contra spem spero» і разом з двома однокласницями виконала цю пісню на одному з уроків — тому, де не «проходили», а справді вивчали і вшановували творчість знаної української письменниці.
