Володимир КОЛЮБАКІН,
«Урядовий кур’єр»
В Україні об’єктом оподаткування чомусь є сільськогосподарські тварини, які померли від хвороб або були знищені через епізоотичні заходи. Тваринники дедалі частіше стикаються з серйозними епізоотичними загрозами на своїх підприємствах: африканська чума свиней, пташиний грип, нодулярний дерматит ВРХ тощо.
Втім, неймовірно, але факт — власники тваринницьких підприємств, хоча і так зазнали збитків через загибель поголів’я, мають ще сплачувати за загиблих тварин ПДВ мов за живих! За свідченням тваринницьких асоціацій («Свинарі України», «Союз птахівників України», корпорація промислових виробників м’яса «Тваринпром», Асоціація виробників молока), додаткові витрати через це у великих тваринницьких комплексах можуть сягати десятки мільйонів гривень.
Таке безглуздя відбувається через недоліки у чинному податковому законодавстві. Податковий кодекс не містить чітких вказівок, як має нараховуватися ПДВ у разі форс-мажорних ситуацій, як-от пошесть та вимушена ліквідація тварин.
В усталеній юридичній практиці ще з часів стародавнього Риму неясність у законодавстві, як правило, трактується на користь відповідача — але не в нашому випадку! Наразі Державна податкова служба тлумачить ситуацію так: мовляв, знищення основного стада внаслідок непереборних обставин не має обкладатися ПДВ, а товарного стада — має. Така позиція вочевидь суперечить не лише основним засадам оподаткування, які містяться у Податковому кодексі, а й простій логіці, однак це податківців не засмучує.
Тваринники зверталися до уряду з проханням розв’язати цю безглузду ситуацію. Зокрема, її обговорювали з представниками Мінекономрозвитку, Мінфіну, ДФС, зверталися і до профільного комітету Верховної Ради, однак якихось зрушень дотепер не відбулося. Тож згадані асоціації тваринників виступають зі спільною заявою, у якій пропонують внести відповідні, доволі невеликі, але суттєві зміни до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Варто зауважити, що ситуація дивовижно нагадує сюжет знаменитого роману «Мертві душі» Миколи Гоголя. Нагадаємо: оборудка Чічікова була успішною тому, що власники кріпаків мусили платити за померлих робітників податок так само, як за живих, тому були раді позбутися цього тягаря. Шкода, що у ХХІ столітті історія, описана письменником, повторюється…