Наприкінці березня у столичному видавництві «Друкарський двір Олега Федорова» видали першу книжку зібрання повістей для дітей «Зі швидкістю літа». Нині йому компанію склали ще дві книжки цього симпатичного й ошатного трикнижжя. Читачам середнього шкільного віку пропонують відразу сім повістей, написаних протягом минулих двох десятиріч. Усі твори об’єднує не тільки спільна назва проєкту, а й те, що кожен з них по вінця наповнений кумедними хлоп’ячими витівками і пригодами, іронією, гумором, фантазією і, звичайно, оптимізмом, світлом і добром, які супроводжують нас у чарівному світі дитинства.
До другої та третьої книжок увійшли пригодницькі повісті «Небувала «котострофа» та «Метеорит». А ще «АБВ, або Операція «Ставкозавр», яку свого було відзначено літературно-мистецькою премією ім. Лесі Українки за найкращі твори для дітей та юнацтва. А ще «Чотири нявкісти і ВІН», що вийшла 2016 року. Її критики називають найпершою книжкою для малих читачів, у якій автор крізь сміх і сльози розповідає про війну на Донбасі, що тоді ще йменували АТО чи ООС.
«Те, що пише Павло Кущ, — повісті, оповідання, новели, гуморески, — хочеться читати: у них густо замішане наше життя, круто вимащене дійсністю і справжністю, як пахучий житняк свіжою олією, зверху просякнутою сонцем соняшника, що прибіг з поля до села, до людей», — відгукнувся колись письменник з Луганська Микола Малахута на найпершу книжку молодого колеги із сусіднього Донецька.
До речі, обидва вони тоді жили і працювали на становлення й популяризацію українського слова на Донбасі, але мають різне коріння: перший приїхав туди з Полтавщини, а другий — із Запоріжжя.
Так, автор майже чверть віку працював у Донецьку власним кореспондентом загальноукраїнських газет (з 2009 року — в «Урядовому кур’єрі», нині оглядач газети), два статутні терміни очолював Донецьку обласну організацію НСПУ і водночас писав гумористично-сатиричні твори і не сумні повісті для дітей. Востаннє поріг власної домівки в окупованому Донецьку переступив улітку 2014 року.
А з лютого 2022 року рашисти окупували і його рідне степове селище Андріївка на Запоріжжі. І саме один із земляків-андріївців Ілля, який ще з дитинства знайомий із творчістю письменника, запропонував видати його повісті кількома книжками і разом зробити ще один внесок у визволення сходу та півдня від рашистської орди.
Частину накладу цього гуманітарного проєкту передадуть для бібліотек та дітям-переселенцям. Інші книжки вже почали реалізувати, а всі виручені кошти перерахують туди, де вони потрібні найбільше, — на фронт.
До речі, на виручені кошти від реалізації попередньої книжки Павла Куща «Телепланетяни» за сприяння волонтерів напередодні зими вдалося закупити чимало комплектів теплої амуніції для українських бійців. Нині гроші підуть на інші потреби наших оборонців та визволителів.
Приєднуйтеся до читання і до сприяння деокупації частини України від рашистів зі швидкістю літа чи навіть швидше.
Олег МАКСИМЕНКО
для «Урядового кур’єра»