Науково-технічне забезпечення надійності та безпеки вітчизняних атомних електростанцій, розв’язання гострої для України проблеми енергоефективності та енергоощадності, інноваційне оновлення охорони здоров’я і медицини. Такими досягненнями пишається президент НАНУ Борис Патон. А ще, на його думку, академія зробила вагомий внесок у гарантування продовольчої безпеки держави.
Відзначив президент академії й науково-експертну діяльність, зокрема підготовку експертних висновків, аналітичних матеріалів з рекомендаціями, науково об∂рунтованих пропозицій на замовлення органів державної влади. Про це він говорив днями на традиційній щорічній звітній сесії загальних зборів НАН України.
Ви особисто якось не помітили цих здобутків? Це й не дивно. Як зазначила запрошена на збори голова профільного комітету Верховної Ради Лідія Гриневич, одна з проблем української науки — тотальне зниження фінансування її останніми роками, що набуло вже критичного значення. Особливо тут винні складнощі впровадження досягнень і наукових результатів у вітчизняну економіку, проблема омолодження наукових кадрів тощо. Народний депутат зауважила й недосконалість законодавчого поля у сфері науки, і потребу його доопрацювання, а також створення сприятливого інноваційного клімату в державі. Як голова комітету пані Гриневич засвідчила готовність використовувати всі можливості для розв’язання цих питань.
Я б на її місці ще порекомендував академікам не надто розраховувати на державу і більше орієнтуватися на західні технології й практики управління науковою сферою, ширший пошук фінансування поза межами держбюджету.
Збори розглянули результати діяльності установ академії, проаналізували досягнення та проблеми. А ще — окреслили напрями подальшої роботи. Тут цього року чільне місце віддано Концепції розвитку НАН України на 2014—2023 роки. Зокрема зазначено, що зроблено перші кроки з її практичної реалізації. «До кожного галузевого міністерства надіслано пропозиції щодо науково-експертного супроводу академією певних напрямів розвитку і проблем відповідної галузі. До них також додано інформацію про завершені розробки наших установ, впровадження яких сприятиме технологічному розвитку галузі», — підкреслив академік Борис Патон.
Під час сесії академік В. Бар’яхтар від імені ініціативної групи старійшин НАН України виніс на розгляд загальних зборів питання про продовження терміну повноважень складу президії академії. На підтримку цієї ініціативи виступили академіки Л. Анатичук, О. Кришталь, С. Павлюк, голова Центрального комітету профспілки працівників НАН України А. Широков.
За результатами обговорення та голосування загальні збори НАН України постановили продовжити термін повноважень президії НАН України, обраної 17 квітня 2009-го, на один рік — до 17 квітня 2015-го та доручили всьому складу президії НАН України виконувати обов’язки до обрання нового складу президії.
Та тільки чи зможе стара гвардія підняти українську науку на гребінь хвилі сучасного прогресу? В частині наукової думки, впевнений, так. А ось із менеджментом, гадаю, проблеми як були, так і залишаться.