В ході археологічних розкопок у древній кремінній шахті епохи бронзи, вчені виявили рештки двох жінок і немовляти. За допомогою комплексного дослідження фахівцям вдалося відновити та реконструювати зовнішність обох жінок, а також дізнатися деякі подробиці про їхнє життя. Про хід роботи вчених повідомив Моравський земський музей.
Рештки жінок були знайдені у стародавній шахті на глибині понад шість метрів. На грудях однієї з них лежали рештки новонародженого немовляти. Радіовуглецевий метод датування показав, що люди померли в період між 4210 і 4120 роками до нашої ери.
Вчені з Центру антропологічних реконструкцій Моравського музею провели низку досліджень решток, в результаті чого з'ясували, що одній з жінок було майже 35 років, за життя вона мала ріст 1,49 метра, друга померла у віці майже 40 років, її ріст був 1,46 метра. Обидві жінки були родичками, найімовірніше, сестрами. А ось немовля з жодною із жінок у родинних стосунках не перебувало.
Незважаючи на те, що вони були родичами, зовнішність у них була дуже різна. Секвенування ДНК показало, що у старшої жінки було світле волосся і блакитні очі, а молодша найімовірніше була зеленоокою брюнеткою. Крім того, антропологи з'ясували, що більшу частину життя жінки погано харчувалися, займалися важкою працею і часто піддавалися стресам. А ось у останні роки життя якість їх харчування різко поліпшилася, в раціон у достатній кількості входили всі види поживних речовин, зокрема багаті вітамінами і мінералами. На підставі цих даних, із застосуванням методів відновлення зовнішності, фахівці відтворили тривимірні моделі передбачуваної зовнішності обох жінок.
Дослідники вважають, що, судячи за фізичним станом, жінок використовували в якості робочої сили для пошуку в кремінній шахті великих фрагментів породи, придатної для виготовлення зброї. Є теорія, згідно з якою в той період на території Європи важчими видами робіт займалися не найсильніші і витривалі, а більш слабкі представники суспільства, оскільки їх простіше було примусити до цього.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»