Археологи знайшли на заході Франції невеликий шматок вапняку з вирізаними на ньому геометричними фігураками і малюнками, зокрема зображеннями коня і зубра. Дослідники вважають, що малюнки зробили представники азільської культури близько 12 тисяч років тому, йдеться в прес-релізі Національного інституту охоронних археологічних досліджень (INRAP).
Азільська культура існувала 13-14 тисяч років тому на півночі сучасної Іспанії та півдні Франції. Вона поширилася не так широко, як попередня їй Мадленська, і для неї характерні більш грубі артефакти. Азільскі люди робили невеликі наконечники (мікроліти) і плоскі кістяні гарпуни. На стоянках азільских людей археологи знаходили гальку, прикрашену геометричним орнаментом: крапками, зигзагами і смугами. Вони були або намальовані охрою, або вирізані на камені.
Новим виявленим артефактом азільскої культури стала вапнякова плита з вигравіруваними на ній малюнками, яку виявили під час розкопок на заході Франції, недалеко від міста Ангулема. Імовірно, приблизно 12 тисяч років тому тут була мисливська стоянка азільських людей. Археологи знайшли тут кам'яні знаряддя для оброблення туш, сліди чотирьох вагнищ і кістки тварин.
На камені розмірами 25 × 18 сантиметрів і товщиною 3 сантиметри з двох сторін був вигравіруваний характерний для азільскої культури геометричний орнамент. Також дослідники виявили зображення п'яти тварин, трьох коней, оленя і зубра. Після того, як на ньому вирізали малюнки, камінь розламався, і на ньому не збереглася фігури в повному обсязі. На одному із зображень коня зберегся тільки тулуб без голови, а на іншому малюнку відсутня половина тіла.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»