Археологи переконані: їм вдалося знайти артефакти, які свідчать про те, що Грузія – найдавніша виноробна країна у світі.
Вісім тисяч років тому, під час ери неоліту, аграрна культура процвітала у цій місцевості поблизу сучасного містечка Шулавері у Марнеульському районі закавказької країни.
Однією з важливих гілок сільського господарства було виноробство.
«Визначальним для цієї місцевості є те, що тут з давніх давен вирощували виноград, який, ми вважаємо, використовувався для приготування домашнього вина. Знайдені нами зразки посуду для виноробства є підтвердженням нашої гіпотези. Тут вино виробляли навіть раніше від дати, яка вважається офіційною датою початку виноробства у Грузії – 6 тисяч років до нашої ери», – розповідає Стівен Батюк з Торонтського університету.
«Мета проекту полягає в тому, щоб переглянути офіційну історію аграрної культури. Йдеться не тільки про те, щоб визначити, де найраніше почали виробляти вино, знайти сліди стародавнього виноробства, але й дослідити історію освоєння диких рослин у цьому регіоні Закавказзя, який є частиною так званого «Родючого півмісяця»: у його межах виникла найдавніша агрокультура і перша цивілізація», – додає Давид Лордкіпанідзе, директор Національного музею Грузії.
«Родючий півмісяць» – термін, що вживається для означення історичної території, яка простяглася від Стародавнього Єгипту до Месопотамії. Її часто називають «колискою цивілізації»: вважається, що саме тут виникла найдавніша людська цивілізація і агрокультура.