Життя та творчість Іоанна-Георгія Пінзеля в багатьох аспектах оповиті для нас ще таємничою завісою, вимагають скрупульозних досліджень. Україна пізнає Пінзеля. Як, зрештою, Європа та світ. Яскравим прикладом такого відкриття стала два роки тому виставка робіт геніального скульптора в каплиці Сен-Шапель, що входить до комплексу знаменитого Лувру. Тут тоді представили 27 робіт Майстра, чимало з яких він створив у Бучачі.
Ще тоді тернопільський меценат Василь Бабала задумав встановити у рідному місті пам’ятний знак Пінзелю. Втілювати ідею взявся скульптор Роман Вільгушинський, який уже створив кілька копій Пінзелевих робіт.
Як виглядав насправді Пінзель, достеменно невідомо. Оглядаючи його «Алегорію Мужності», одразу зауважиш вирізьблений на передпліччі скульптури портрет-маску. Науковий співробітник Тернопільського обласного краєзнавчого музею Віра Стецько вже три десятиліття досліджує Пінзелеву творчість. Вона висунула гіпотезу, якою поділилася на одній з міжнародних конференцій, що це не що інше, як автопортрет Іоанна-Георгія Пінзеля. А от образ, зображення геніального художника на пам’ятному знакові, який відкрили днями в Бучачі, — радше творче припущення Романа Вільгушинського. Автор зафіксував у камені уявну мить праці Іоанна-Георгія Пінзеля над створенням скульптури Богородиці. Пам’ятник, як і годилося, постав у Бучачі на площі біля міської ратуші, фасад якої свого часу прикрасив своїми кам’яними фігурами великий Майстер.
Митцю присвятили окрему залу
Тим часом у Тернополі теж відгукнулися на другу річницю відкриття виставки творів Іоанна-Георгія Пінзеля в Парижі. Принагідно нагадати, що одразу ж після показу в Луврі у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї створили окрему залу Пінзеля, де виставили роботи великого Майстра XVIII ст. із власних фондів. Нинішнього ж листопада в урочистій обстановці представили оновлену експозицію цієї зали.
Завдяки, скажімо, п’яти фотографіям тернопільського фотографа початку ХХ ст. Брунона Калішевського можемо побачити ще не знищені радянською владою інтер’єри церков і костелів зі скульптурами Пінзеля. Ось на світлині зафіксовано бічний вівтар Покровської церкви в Бучачі, де постають алегоричні скульптури Мужності та св. Товія, а також антепендій «Чудо Св. Миколая». Їх могли побачити і в Луврі, можна тепер оглянути і в залі Пінзеля. На іншій фотографії зображена архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина костелу в місті Монастириська. На жаль, звідси творів Пінзеля майже не залишилося, крім фігур св. Анни та св. Арона, які нині зберігають у Львівській галереї мистецтв.
Цікавим документом історії виявився й знімок костелу в селі Буданів Теребовлянського району. Мистецтвознавець Віра Стецько каже, що останнім часом зацікавилася роботами, які Пінзель створив для буданівського костелу. Встановила, що ці скульптури є в Україні, отже треба подбати, щоб вони або повернулися на давнє своє місце, або поповнили експозицію якогось з музеїв на Тернопільщині.
У залі Пінзеля виставили також портрет графа Миколи Потоцького. Це полотно 1773 року написав чернець Почаївської лаври Яків Головацький. В експозиції воно аж ніяк не другорядне. Адже знаємо, що в 1740-х роках Пінзель приїхав на Тернопільщину та замешкав у Бучачі саме завдяки цьому меценату, виконував усі його скульптурні замовлення.
Серед експонатів оновленої зали Пінзеля також філателістичні, інформаційні матеріали, що стосуються вшанування пам’яті геніального скульптора. Виставили й царські врата з церков Тернопільщини як зразок барокової різьби, прикметної для часу, в якому жив і творив Іоанн-Георгій Пінзель.
ДО СЛОВА
Іоанна-Георгія Пінзеля називають українським Мікеланджело, основоположником експресивної барокової пластики. Славетний скульптор певний час проживав і працював у Галичині, зокрема на Тернопільщині, — в містах Бучач і Монастириська. Так, у Бучачі разом з архітектором Бернардом Меретином зводив монастир отців василіан, парафіяльний костел. Видатний майстер — автор кам’яних скульптур на фасаді міської ратуші та придорожніх статуй Яна Непомука й Діви Марії, а також фігур і рельєфів у церкві Покрови Пресвятої Богородиці та Успенському парафіяльному костелі. Власне, у Бучачі Пінзель закінчив свій земний шлях.