У Нехворощанській територіальній громаді колишнього Новосанжарського, а тепер Полтавського району офіційно зареєстровано близько 600 внутрішньо переміщених осіб. Перші з них прибули сюди ще в лютому, втікаючи від війни з Харкова. Їх тут люб’язно зустріли: не просто поселили в хати, які пустували, а й допомогли зробити там ремонт, забезпечили безплатно дровами. Згодом у села громади стали прибувати знайомі й родичі тимчасових поселенців.
У користування приїжджих, які вирішили залишитися тут жити, громада надає як соціальне чи службове житло садиби, на які вона отримала права власності від померлих громадян. Таких хат у старостатах чимало.
«Щоб мати актуальну базу даних вільного житла, ми створили його фонд в електронному вигляді: кожен старостат облікував перелік садиб, яких певний час не використовували та не успадковували після померлих господарів. За потреби там проводили невеликий ремонт, і вже тоді ці будинки пропонували переселенцям. У реєстрі бачимо, яке житло звільнилося, куди можемо заселити інших людей. Це просто і зручно», — розповідає заступниця сільського голови Ольга Хоменко.
Ті, хто хотів, отримали городи. Та ще й посадковий матеріал на додачу. Усі переселенці безплатно користуються послугами перукаря, швачки та соціальної пральні, які пропонує центр надання соціальних послуг. Дехто з часом влаштувався на роботу: хтось у будівельну бригаду, хтось допомагає місцевому населенню у веденні домашнього господарства. На жаль, брак робочих місць — найбільша проблема сільських населених пунктів.
Нині Нехворощанська громада активно шукає серед внутрішньо переміщених осіб лікаря-терапевта, який захотів би жити і працювати в селі. Тут є гарно відреставрована амбулаторія із сучасною апаратурою. І є вже родина стоматологів, які приїхали з Нової Каховки Херсонської області. Вони тут працюють за фахом. Спеціалістам обіцяють надати власне житло.
«Ми впевнені, що створення житлового фонду буде привабливим стимулом для професіоналів у різних галузях. Уже маємо домовленості з Полтавською нафтогазовою компанією про придбання першої квартири. У планах — за рахунок державної субвенції на реконструкцію провести ремонтні роботи будинків з фонду житла та переобладнати нежитлові приміщення під житлові. Як варіант розглядають місцеву лазню, до якої проведено всі необхідні комунікації. Приміщення, якого не використовували, можна перебудувати під чотири квартири», — зазначає Ольга Хоменко.
Ганна ВОЛКОВА
для «Урядового кур’єра»