Кажете, футбольні фанати затяті? То ви фанів оперети просто не бачили. Дві тоненькі, як билиночки, дівчини, стоячи за моїм кріслом, після кожного із 27 номерів так кричали «Браво!», що той вереск в мене у вухах і досі. Стояли вони тому, що ні вільних крісел, ні навіть приставних стільців у залі Театру оперети на вечорі «Кальман. Король Оперети!» — не було. Як сказав мені в кулуарах художній керівник Національної оперети Богдан Струтинський, «Кальман» продався увесь». Такий же, до речі, аншлаг був і на інших семи попередніх спецпроектах, організованих цього сезону театром. Хтось може сказати, що негоже оцінювати мистецтво гривнею. Але, як на мене, наповнення зали театру — то підтвердження продюсерського таланту керівництва і висока оцінка творчому колективу.
Це добре розуміють у всьому світі. Недарма один зі співорганізаторів «кальманівського» проекту директор з маркетингу та реклами Будапештського театру оперети і мюзиклу Андраш Сзентпетері миттєво видав у відповідь на запитання «УК» цифри комерційної складової діяльності свого закладу. «На вистави за сезон приходить до 500 тисяч глядачів, наповнюваність — десь 95%, у репертуарі — 25 творів, вистав за сезон — 400, а квитки коштують 5—50 євро».
Струтинського, до речі, ці цифри не збентежили. Коли я запитав, як почувається наш театр, він упевнено відповів, що готовий конкурувати: вистав за сезон десь 420, у репертуарі — 30 творів. А щодо відвідуваності, то трохи важче привабити глядачів на «відкатані» спектаклі, та й то тільки тому, що час такий буремний.
Повертаючись до Кальмана, треба зазначити, що міжнародний проект Національної оперети та Будапештського театру відбувся за підтримки Посольства Угорщини в Україні. Адже Імре Кальман, хоч і промандрував усе життя чужими столицями, народився, здобув освіту і написав свою першу оперету саме в Угорщині.
Богдан Струтинський, говорячи про Кальмана, не скупиться на емоції: «Не?перевершеність і велич композитора пов’язані з геніальним відчуттям драматургії. Усі його твори звучать мов на лезі ножа. Від його музики слухача кидає із вогню в холод, із світла в темряву, від щирої радості до безмежного відчаю. У цій музиці відчувається навіть поворот голови персонажа, адже всі му?зичні фрази продиктовані не словом, а внутрішнім станом, емоціями, психологічним поштовхом — композитор майже ніколи не писав на готові вірші, а його арії підтекстовувалися значно пізніше».
У любові до творчості композитора зізнався й український міністр культури. Відкриваючи вечір, Євген Нищук сказав: «Кальмана недарма називають королем чардашу. Це відчуваю своїм серцем — серцем людини, яка народилася у близькому до Угорщини Прикарпатті. Шалено люблю його музику. А щодо власне проекту, то дуже високо його оцінюю. Саме мистецтво і «зшиває» народи».
Вокалісти, хор, балет та оркестр Національної оперети, а також артисти Будапештського театру були в доброму гуморі. Глядачі гаряче аплодували як уже давно відомим номерам із «Сільви», «Баядери», «Фіалки Монмартру», «Маріци», «Голландочки», так і прем’єрним — арії Палі Рача з «Цигана-прем’єра», номеру-сюрпризу з оперети «Герцогиня з Чикаго» та іншим.
А де, спитаєте, критика? А ось: Палі Рач співає про свої пониклі вуса і втому від життя, хоч обличчя виконавця — заслуженого артиста України Сергія Авдєєва — ретельно виголене. Та й сам він має вигляд дуже доглянутого і молодого чоловіка. Недоробочок!
Скільки не намагався, проте іншої критики не знайшов. Не вірите? Тоді приходьте в оперету самі. Тільки не баріться, бо квитки, приміром «на Кальмана», було продано за місяць до концерту.