Майже неймовірно, але факт: на дві останні вистави Сумського академічного театру ім. М. С. Щепкіна не вистачило квитків усім охочим. Утім, до такого результату щепкінці йшли впродовж кількох останніх років. Від вистави до вистави вони нарощували і шліфували майстерність, урізноманітнювали репертуар, словом, зростали й міцніли. Тож вибагливий глядач не забарився з оцінкою такої роботи.
Закриття чергового 83-го театрального сезону складалося з двох частин — офіційної та безпосередньо спектаклю. Вони позначені передовсім безпосередністю і щирістю, а те, що не було краваток, це яскраво підкреслювало, додаючи дійству особливих духовних барв і відтінків.
Начальник управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Олена Мельник — відома шанувальниця Мельпомени. За її визначенням, такого чудового театру, як у Сумах, немає в жодному місті країни, тож вона давня і постійна прихильниця щепкінців.
Перелік здобутків і досягнень протягом минулого сезону виявився доволі чималим. Це низка знакових вистав, з-поміж яких «Хто винен?» (за п’єсою І. Карпенка-Карого «Безталанна»), «Шинель» та «Подкольосін» (Микола Гоголь), «Рожеве павутиння» (Яків Мамонтов).
До їхньої постановки долучилися як місцеві режисери (заслужена артистка України Олена Зарицька та Антон Меженін), так і Артем Вусик із Харкова та киянин, заслужений діяч мистецтв України Костянтин Дубінін. Подібна географія урізноманітнила театральний почерк слобожанських Сум.
Бурхливими оплесками присутні вітали на сцені артиста драми Сергія Медіна, якому днями указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений артист України», та артистку-вокалістку Марію Грищенко — її відзначено грамотою Міністерства культури.
А ще на сцену піднімалася старший контролер-білетер Ганна Гончаренко, яка впродовж 38 років своєю працею уособлює гостинність і любов до глядачів-щепкінців. Ветерана колективу нагороджено грамотою Сумської обласної ради.
Підсумовуючи сезон, директор театру заслужений діяч мистецтв України Микола Юдін підкреслив, що за цей час відбулося 11 прем’єр — самобутніх у мистецькому значенні, різнопланових, по-своєму унікальних. До того ж відновлено повноцінні гастролі, що стало індикатором правильного руху у фарватері сучасного театрального життя.
Вдячне і тепле слово він сказав про художнього керівника Антона Меженіна (до речі, режисера-постановника вистави «Ромео за викликом» за п’єсою Андрія Іванова «Божі кульбабки»), який упродовж останнього року разом з колективом створив справжнє гроно самобутніх вистав.
З-поміж них і вже згадуваний спектакль.
…Дві цілком дорослі жінки звертаються до шлюбної агенції. На їхнє замовлення відгукуються троє наречених. Четвертим приходить агент — своєрідна сучасна сваха. Вони п’ють горілку, читають Шекспіра, міряють житлоплощу. Що вони замислили — справжнє весілля чи гру людських почуттів?
Іронічність і дотепність героїв переплітаються з пронизливим бажанням справжнього щастя, а самотність приховується за вдаваними веселощами й жартами.
Разом з молодими акторами, з-поміж яких і Юрій Оноприйко, у виставі зайняті відомі театральному загалу майстри сцени — народні артисти Євгенія Серебрякова, Микола Ластовецький, заслужені артисти України Сергій Медін, Сергій Корінний. Таке поєднання чи не в першу чергу і забезпечило гучний успіх, хоч і немало інших чинників також спрацювали.
А результатом став повний аншлаг. А це найвищий бал — оцінка і щепкінців, і сезону, який уже став історією.