Першочергове завдання в роботі Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО спрямоване на соцзахист українських бійців неоголошеної війни. І це цілком логічно з огляду на нинішній стан у країні.
Результати роботи за минулий рік служби, яка опікується питаннями соцзахисту ветеранів та учасників АТО, оприлюднив її голова Артур Дерев’янко. Торік структура працювала над виконанням завдань за такими напрямами: функціонування Єдиного реєстру учасників АТО, забезпечення учасників АТО протезуванням та іншими технічними засобами реабілітації, соціальна та професійна адаптація, психологічна реабілітація, санаторно-курортне лікування, забезпечення житлом УБД, організаційно-методичне забезпечення з питань надання пільг та соцвиплат ветеранам війни, меморіальна робота, взаємодія з ветеранськими громадськими об’єднаннями, організація роботи з надання статусу УБД та виплати одноразової грошової допомоги.
За словами Артура Дерев’янка, саме життя показало, що таке питання, як професійна адаптація бійця у цивільному житті, доречніша в тій місцевості, де він жив. Місцевій владі краще знати, яка спеціальність у тій чи іншій місцевості затребувана. Тому було прийнято рішення про переадресацію коштів на це до місцевих органів влади. Та як виявилося, не в кожній області з цим питанням успішно впоралися. Зі слів голови служби, торік деякі області не освоїли жодної копійки на це. А ось житомирці і хмельничани активно долучилися до професійної адаптації земляків. Загалом за рахунок бюджетної програми профнавчання пройшли 5578 осіб за професіями майстер масажу, тестувальник програмного забезпечення, оператор комп’ютерного набору, адміністратор, електрогазозварник, кінолог, водій. А ще чималий інтерес бійці виявляють до вивчення іноземних мов.
Якщо ще рік тому окремі види протезування проводили за кордоном, то нині навчені в інших країнах українські фахівці вправно роблять це у нас. Через трастові фонди закуповують обладнання для протезування, часом самі протези і деякі предмети вжитку для протезованих бійців. Зокрема для тих, хто, не впавши у відчай після втрати кінцівок, зайнявся спортом. Таких бійців служба рекомендує до участі в Іграх нескорених.
Для учасників АТО торік було передбачено 22,1 мільйона гривень на санаторно-курортне лікування. Цією послугою скористався 4181 учасник АТО, з них 275 інвалідів війни. Серед змін, які сталися у забезпеченні путівками захисників, Артур Дерев’янко назвав укладення тристоронньої угоди між санаторною установою, органом соцзахисту й особою. Це дасть змогу людині самій обрати територіально чи за лікувальним профілем заклад. При цьому з’явилася можливість до суми з бюджету додавати власні кошти, якщо цього потребує клас санаторію.
Артур Дерев’янко зауважив на недостатній інформаційній роботі в суспільстві. Як виявилося на третьому році війни, є бійці, які не знають послідовності кроків для отримання статусу учасника бойових дій, що забезпечує соціальні гарантії. Він укотре попросив усіх доводити інформацію до бійців, що саме посвідчення не дає права на пільги. З ним треба піти у місцеве відділення соціального захисту і зареєструватися.