У наш складний час, коли у світі раз по раз виникають різноманітні конфлікти, трапляються приклади взаємовигідної співпраці. Скажімо, спільна робота України з Угорщиною в питаннях мінімізації негативних наслідків дощових паводків.
Щоб зрозуміти сутність цієї співпраці, потрібно навести відомості про природні особливості Карпатських гір і прилеглої до них Угорщини. Періодично в Карпатах випадають рясні дощі, що спричиняють швидкі паводки. Лише за годину рівень води в річках може піднятися на метр, а за добу — на 5 метрів і вище. Ще за добу ця височенна хвиля води досягає Угорщини, де опадів могло не бути зовсім. Зрозуміло, що така несподіванка для Угорщини небажана. Це й стало підгрунтям підписання в 1997 році угоди про співробітництво у сфері водного господарства на прикордонних водах. Основні складові угоди — розвиток мережі моніторингу, обмін гідрометеорологічною інформацією, будівництво протипаводкових споруд, запобігання забрудненню водних об’єктів.
Яскравим прикладом співпраці водогосподарників України та Угорщини стало створення спільної автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи «Тиса» для прогнозування паводків та управління водними ресурсами в басейні транскордонної річки Тиса. Нині українська частина АІВС «Тиса» складається з 50 автоматизованих станцій, які з інтервалом кілька хвилин вимірюють гідрометеорологічні показники. Ці дані миттєво передаються в Центр збору та обробки інформації, що в Ужгороді, а звідти — в угорське місто Ніредьгаза.
Водночас інформація з метеорологічного радара на території Угорщини надходить і в Україну. Додамо, що значна частина обладнання, яке встановлено в Закарпатській області, також надійшла з Угорщини. Усе це дає змогу обом країнам мати повну однотипну картину умов формування паводків і на основі сучасного програмного забезпечення робити прогноз. Додамо, що аналогів такої системи на пострадянському просторі немає, а з огляду на особливості зовнішньої політики Росії невідомо, чи колись буде.
Та інформаційною складовою міжурядова угода між Україною й Угорщиною не вичерпується. Ще одна її важлива складова — проектування і будівництво протипаводкових споруд, зокрема узгодження розрахункових рівнів води. Зрозуміло, що не може бути такого, щоб рівень води в Тисі на українському боці кордону відрізнявся від рівня води на угорському боці.
Зрештою, майже за 20 років міжнародної співпраці у Закарпатській області створено сучасний протипаводковий комплекс, до якого належать не лише засоби збирання, передачі та обробки інформації, а й сотні гідротехнічних споруд для боротьби з паводками. І хоч паводки на Закарпатті не припинилися, повідомлень про них майже немає, бо нині їх вдалося приборкати.
Додамо: щойно в угорському місті Егер відбулася чергова 20-та зустріч фахівців водного господарства обох країн з питань подальшого розвитку взаємовигідної співпраці.
Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук, для «Урядового кур’єра»