Новий Закон «Про наукову та науково-технічну діяльність», що набув чинності торік, а нині у процесі імплементації, запроваджує у важливій галузі чимало істотних зрушень. Про це під час прямої телефонної лінії у Клубі Кабінету Міністрів України повідомив директор департаменту науково-технічного розвитку Міністерства освіти і науки Дмитро Чеберкус.
«Однією з основних новацій стало запровадження Національної ради з питань науки й технологій як основного координаційно-експертного органу при Кабміні, — каже посадовець. — Національна рада, яку очолює Прем’єр-міністр, складається з двох структурних підрозділів: адміністративного й наукового комітетів. До адміністративного входять представники міністерств, найкращих університетів. Науковий комітет об’єднує вчених, яких обирають прозоро, на конкурсній основі. Причому Національна рада має незвичні функції, яких досі у сфері науки не було, оскільки протягом 25 років незалежності наукові установи діяли автономно, передусім Національна академія наук. Вони з року в рік потребували фінансування, натомість не замислювались, що потрібно державі. Адже коли маєш право робити тільки те, що хочеш, за чверть століття таке право мутує в абсолютну безвідповідальність. Тож відтепер рада скеровуватиме розвиток української науки».
Також серед позитивних зрушень Дмитро Чеберкус відзначає неабиякий розвиток наукової діяльності університетів. «Є тренди, які відображають активність вишів у напрямі інтеграції з європейськими партнерами, — зазначає директор департаменту. — Адже Україна два роки тому підписала угоду про участь у європейській програмі «Горизонт–2020», відповідно до якої тепер сплачуємо внески. Втім, для нашої країни Єврокомісія зробила двадцятикратну знижку. Тож українські науковці виграють проекти на значно більшу суму, ніж становив цей внесок. Слід відзначити, що хоч у науковому секторі академії наук та університети кількісно представлено майже порівну (причому перші отримують значно більше фінансування), в конкурсі «Горизонт–2020» університети випереджають загалом усі академії наук. Отже, наука в університетах розвивається, працюють активні команди. Це аспіранти, молоді вчені, які мають здорову мотивацію. Бо якісна наука й активність науковців — не завжди одне й те саме». Також розширено конкурс для молодих учених: цьогоріч утричі збільшено фінансування — майже до 40 мільйонів гривень.
Загалом, щоб заохочувати молодь займатися цікавими винаходами, під час вступу до університетів обирати технічні, природничі спеціальності, необхідно підвищувати престиж цих професій. «Важливий крок, який вже сьогодні роблять уряд і наше відомство, — це підвищення стипендій для студентів, які здобувають математичні, природничі, інженерні спеціальності, — пояснює заступник директора департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій МОН Олександр Якименко. — Також свою роль відіграють робота реального сектору економіки із залученням значних інвестицій та підтримка державою цих напрямів. Гарний приклад — ІТ-сфера. Вочевидь, таким чином потрібно розвивати й інші сектори».
За словами Дмитра Чеберкуса, деякі регіональні університети розвиваються завдяки співпраці з місцевим бізнесом. Щоб готувати фахівців із сучасними навичками, виші вже трансформують свої навчальні програми. Це аграрні, технічні університети, розташовані в невеликих містах чи обласних центрах, що не належать до міст-мільйонників. Завдяки цьому у вишах значно зріс набір студентів: молодь обирає фах агрономів, біотехнологів, технічні спеціальності, пов’язані з будівельними матеріалами та загалом будівництвом.