ГЕОПОЛІТИКА
У листопаді або ніколи
Учора Комітет у закордонних справах Європарламенту провів слухання з приводу останніх політичних подій в Україні. До участі у слуханнях були запрошені представники опозиційних партій «Удар» і «Батьківщина» — Ростислав Павленко та Леся Оробець, а також два експерти, які мають серед своїх колег репутацію українознавців, — секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт та член Гельсінського комітету Мікаель Лінгбо. За словами голови комітету Елмара Брока, для створення об’єктивної картини євродепутати вислухають і міністра закордонних справ України Леоніда Кожару, який приїде в понеділок до Брюсселя. «Ми хочемо, щоб інформація з України надходила до нас напряму, — зауважив Елмар Брок. — Адже ЄС висунув до Києва серйозні вимоги, особливо у сфері вибіркового правосуддя, і ми хочемо вже в жовтні побачити конкретні результати та досягнути нашої спільної мети — підписання Угоди про асоціацію».
У своєму виступі Леся Оробець озвучила месидж об’єднаної опозиції: Угода про асоціацію повинна бути підписана у листопаді цього року. Депутат розповіла про роботу, яку веде Верховна Рада з удосконалення законодавчої бази згідно з вимогами ЄС. За її словами, звільнення Юрія Луценка стало знаком для Євросоюзу, що Україна рухається у правильному напрямку. «Не треба карати весь український народ, відштовхуючи його з європейського шляху», — закликала вона. Її підтримав Ростислав Павленко, який пояснив парламентаріям, що лише Угода про асоціацію допоможе усунути ті проблемні моменти в українському законодавстві, розв’язання яких наразі висувається Києву як умова підписання цього документа.
Томас Маркерт розповів, що Україні потрібно провести конституційну реформу, щоб змінити, зокрема, положення про функціонування Вищої ради юстиції, а також прийняти новий закон про прокуратуру. «Я сподіваюся, що вже в кінці червня Венеціанська комісія отримає проект цього закону», — сказав він. Серед негативів українського законодавства Томас Маркерт називає закон про референдум, прийняття якого українська опозиція нещодавно оскаржила у ВАСУ. «Щось подібне намагався зробити у 1996 році Президент Кучма, і вже тоді Венеціанська комісія нагадала Україні, що зміни до Конституції можуть вноситися тільки шляхом ухвалення більшістю голосів у парламенті, а не на референдумі», — сказав експерт.
Одвічний опонент офіційного Києва Міхаель Галлер заявив, що в процесі підписання Угоди про асоціацію не можна забувати про ув’язнених екс-урядовців, вважаючи їх «неминучими супутніми втратами». Проте євродепутати Адріан Северин, Павел Коваль, Марек Сівець та інші закликали членів комітету не зупинятися на шляху до Угоди з Україною, аргументуючи це тим, що Україна не лишатиметься довго нейтральною країною і може швидко потрапити у сферу впливу Росії та Митного союзу, який «робить Києву спокусливі пропозиції». А лідер політичної групи європейських консерваторів і реформістів Мартін Каллан заявив: «У 2004 році ми вже втратили нагоду подати Україні чіткий сигнал, що вона потрібна ЄС, тепер якщо ми цього не зробимо, то втратимо такий шанс назавжди».