Ще навесні в Умані під час реконструкції площі, де планували спорудити фонтан, провалився ґрунт. Комунальники виявили на цьому місці давні підземелля. Оскільки необхідні кошти для проведення дослідження зараз знайти непросто, археологічну експедицію організували тільки тепер.

Для Умані підземелля — новина не екстраординарна. Катакомбами пронизана вся підземна частина міста. Тут не раз знаходили цінні історичні реліквії. Тепер випадкова знахідка знову змінила всі плани. Як розповіли археологи, протяжність знайденого підземного ходу — близько ста метрів. Науковці припускають, що це може бути частина ходів XVII століття.

Уперше підземні ходи в Умані знайшли ще в минулому столітті під найдавнішою спорудою міста — Василіанським монастирем. Як удалося з’ясувати, їх проклали монахи 400 років тому, аби в разі небезпеки втікати з міста. Користувалися підземеллями й козаки. Вони доправляли до фортеці провіант і воду. Ними до міста у 1768 році пробралися гайдамаки, з’явившись буквально з-під землі й улаштувавши тут найкривавішу розправу. Саме тому ще й зараз печери називають «гонтівськими». А 1674 року цими ходами до фортеці потрапили турки, так само захопивши місто буквально з-під землі.

Археологи досі сперечаються стосовно розміру та кількості підземель, адже, за переказами старожилів, тут є підземні дороги, якими можна проїхати навіть возом. Якщо це відгалуження, які йдуть у напрямку річки, то можна припустити, що ними могли ходити по воду, якщо у напрямку лісу — то ходи призначені для втечі, зауважують дослідники.

Фактично під Уманню розташоване ще одне — підземне місто. Тут чимало невивчених підземель, які, за сучасними свідченнями, налічують понад 40 пунктів дійсного та ймовірного розташування підземних об’єктів. Багато з них утрачено під час сучасного будівництва, але деякі збереглися і мають для науки велику цінність.

Підземелля зосереджені переважно на території старого міста — в центрі і кварталах поряд із дендропарком «Софіївка». Найбільш перспективні для дослідження підземні ходи в районі ринку. Тут виявлено споруду завдовжки 20 метрів, завширшки 1,3—1,5 та заввишки 1,5—1,7 метра, яка має вигляд коридора з цегляною кладкою і овальним склепінням, що сходиться до верхівки під кутом. Хід має вісім відгалужень і, на думку дослідників, мав господарське призначення, але під час осади міста міг використовуватися і як прихований вихід із фортеці.

У минулому столітті археолог Василь Стефанович створив карту підземель. За переказами очевидців, на ній були зображені п’ять ходів, які перетиналися під прямими кутами. Проте після його смерті карта зникла, тому схема розташування ходів і донині лишається таємницею. Аби люди більше знали про підземний світ Умані, на місці останніх розкопок планують створити своєрідний музей.