Фактично одночасно з початком нового навчального року в університетах стартує нове життя: набирають чинності норми нового документа про вищу освіту, який парламент ухвалив два місяці тому.
Основні новації закону, нагадаємо, створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, істотне посилення антиплагіатних норм та відповідальності за них. Крім того, створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів. Для ректорів, деканів і завідувачів кафедр прописано обмеження перебування на посаді — не більше двох строків по п’ять років. Усі виші отримають право остаточно присуджувати наукові ступені. Також університети матимуть право розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках державних банків.
Оскільки, як і слід було очікувати, після ухвалення закону та підписання його Президентом до Міносвіти посипалися прохання від вишів розтлумачити, як впроваджуватимуть деякі нововведення цього важливого та, на думку експертів, справді прогресивного закону, профільне міністерство опублікувало роз’яснення деяких його норм.
Зокрема, наголошують у міністерстві, деякі з них стануть чинними трохи пізніше. Так, зменшення навантаження на викладачів з 900 до 600 годин реалізовуватимуть з 1 вересня наступного року. У МОН акцентують, що «зменшення максимального навчального навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника до 600 годин на навчальний рік не є підставою для збільшення чисельності штатних одиниць». Механізм розміщення державного замовлення зміниться за півтора року — з 1 січня 2016-го. Як саме реалізовуватимуть це нововведення, обіцяють роз’яснити додатково.
Згідно з новим законом, в Україні існуватиме два наукових ступені — доктора філософії та доктора наук. Проте впроваджуватимуть це також поступово. Зокрема якщо виші почали готувати кандидатів чи докторів наук до того, як новий документ набув чинності, то мають право завершити це у межах передбаченого терміну підготовки. Так само й ті, хто закінчив аспірантуру і докторантуру до того, як став чинним новий закон, можуть захиститися протягом одного року. Їм присуджуватимуть науковий ступінь кандидата чи доктора наук. Ступінь кандидата наук прирівнюється до ступеня доктора філософії.
Ще один важливий момент — нострифікація (визнання) дипломів та наукових ступенів, здобутих за кордоном. Віднині вченим радам вишів надано право вирішувати щодо визнання іноземних дипломів, наукових ступенів та вчених звань під час зарахування на роботу викладачів і науковців або абітурієнтів.
Водночас на першому етапі реформи вищої освіти профільне міністерство рекомендує визнавати лише ті дипломи, наукові ступені та вчені звання, що видані закордонними університетами держав-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development). Крім того, в МОН наголошують, що визнання дипломів та наукових ступенів має юридичну силу лише в тому університеті, який ухвалив таке рішення, і не поширюватиметься на працевлаштування чи навчання в інших вишах.
Згідно з новим законом, МОН за погодженням із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти затверджує порядок визнання здобутих в іноземних університетах дипломів та наукових ступенів. Цей загальний порядок визнання поширюватиметься на тих, хто не влаштовується на роботу до вишів і вступає на навчання. У такому разі визнання таких дипломів чи наукових ступенів матиме юридичну силу на всій території України, зазначають у МОН.
Міносвіти обіцяє низку публікацій, де роз’яснюватимуть норми нового закону. Розробляють також сайт, присвячений його імплементації та обговоренню.