Не лише робити реформи, а й пояснювати їхню сутність у засобах масової інформації Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заходився вже давно. Цього тижня він укотре роз’яснював із телеекранів зміст законопроектів пенсійної та земельної реформи — тих пропонованих урядом змін, які викликають у суспільстві найбільше запитань.
«Важливо, щоб Верховна Рада розглянула, внесла пропозиції й ухвалила необхідні рішення, щоб ми вже цього року провели пенсійну реформу в інтересах українських громадян. І це дасть змогу з 1 жовтня підвищити дев’яти мільйонам пенсіонерів пенсії», — наголосив Прем’єр.
Запропоновані Кабміном рішення сприятимуть створенню системи, спроможної забезпечити бездефіцитність Пенсійного фонду за 7—10 років і відновити соціальну справедливість для 12 мільйонів пенсіонерів, 80% з яких живуть на мінімальну пенсію, з дефіцитом бюджету Пенсійного фонду 140 мільярдів гривень. «Якщо нічого не змінимо, пенсійної системи в країні не буде», — цитує Володимира Гройсмана департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
Людина, яка працювала все життя, має отримувати не мінімальну пенсію, а підвищену. «І ми запропонували формули, що дають змогу відновити справедливість. Як можна за таке не проголосувати? Вважаю, настав час відповідальної політики. Треба відкинути популізм, зробити для країни те, що маємо робити, і всі відчують, що ці зміни будуть позитивними. Уряд готовий узяти на себе відповідальність за успішність проведення змін», — запевнив Прем’єр.
Реформа не передбачає підвищення пенсійного віку, а спирається на детінізацію економіки та інтереси людини праці. ¢рунтується вона на інтересах громадян — і нинішніх пенсіонерів, і майбутніх.
А сенс земельної реформи полягає в розробленні моделі ринку обігу земель в інтересах села та фермерського руху. Вона передбачає заборону продажу земель іноземцям та великим агрохолдингам. Уряд веде постійній діалог з фермерством і стоїть на позиціях не просто «скасувати мораторій на продаж земель», а запропонувати конкретне рішення, яке сприятиме відновленню фермерства й відродженню сільської місцевості.
Успішна земельна реформа разом із можливостями децентралізації дасть поштовх розвитку села та агросектору країни. І такий поштовх необхідний скоріше пересічному українцеві, ніж, приміром, міжнародним партнерам України.
«Ідеться про Україну, нашу економіку та рівень життя. Якщо не зробимо реформи, не зможемо забезпечити необхідний рівень життя. А ми готові брати на себе відповідальність. Зміни потрібні не Міжнародному валютному фонду, а українцям», — запевнив Володимир Гройсман.
Він вважає за доцільне забезпечити чесний продаж державних активів, які не мають стратегічного значення для держави, а потребують нового менеджменту та форми розвитку. Держава не здатна керувати всіма держпідприємствами, яких нині майже 3,5 тисячі. Вона може створити умови приходу туди нового менеджменту, залучення нових технологій та створення робочих місць.
Серед таких умов — вже створені урядом офіси підтримки інвестицій, просування експорту і Комітет відродження промисловості, завдання яких — допомагати бізнесу, розвивати реальний сектор і перетворювати економіку із сировинного типу на економіку створення кінцевого продукту.
Коментуючи ситуацію навколо ПриватБанку зокрема в частині рішень про докапіталізацію банку та реструктуризацію боргів попередніх власників, Володимир Гройсман підкреслив, що всі питання треба вирішувати виключно в юридичній площині. Нині націоналізований наприкінці 2016 року ПриватБанк — це системний банк, який має десятки мільйонів вкладників і працює стабільно, запевнив Прем’єр.
«Стабільності ПриватБанку нічого не загрожує, він абсолютно стабільний. Є менеджмент, є наглядова рада, найнято юристів і аудиторів. Вони працюють, щоб захистити інтереси держави», — зауважив Володимир Гройсман.
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»