Святкування 200-річчя Тараса Шевченка через трагічні події в Україні не стало таким масштабним на батьківщині й у світі, як планувалося. Однак українська діаспора про ювілей Кобзаря не забуває. Чехія — одна з таких країн.
Незабутнім для гостей став вечір у Літературній кав’ярні у Празі, на якому декламували вірші Кобзаря українською й чеською мовами під супровід бандури. Організатори — Чеська асоціація україністів та празька україністка й перекладачка Ріта Кіндлерова. Забезпечив музичний супровід і читав вірші українською Богдан Шутко — наш співвітчизник, який нині проживає у США. Декламація чеською та весь переклад виступів з української належали Ріті Кіндлеровій.
Учасники вечора-концерту виконували знані та маловідомі поезії Тараса Шевченка, покладені на музику Гнатом Хоткевичем, Зіновієм Штокалкою, Віктором Кухтою, Петром Гончаренком, Віктором Мішаловим. Класичні українські твори перегукувалися з повстанськими та емігрантськими піснями.
Звуки бандури линули широко й вільно. Згадалося, що спочатку її використовували для виконання духовних пісень (кантів). За козацької доби бандуристи були частиною козацького війська, співали героїчні думи й сумні пісні про турецьку неволю. З ХІХ століття бандура перетворилася на інструмент сліпців, мистецтво гри на бандурі почало відмирати. Чимало для його відродження зробив український письменник, композитор, етнограф і бандурист Гнат Хоткевич. У 20-х роках минулого століття налічувалося уже понад 900 капел бандуристів в Україні, на Кубані, в Польщі, Німеччині, колишній Чехословаччині.
Через сталінські репресії бандура вимушено емігрувала: спочатку до Німеччини, потім до США, Канади, Австралії. Склалися чотири форми гри на бандурі: старосвітська, на якій грали кобзарі, харківська, чернігівська і львівська. Історія Праги теж пов’язана з бандурою, тут колись діяла капела бандуристів.
Гості вечора довідалися від Богдана Шутка, що раніше він грав на концертній чернігівській бандурі. Від серпня минулого року грає на харківській експериментальній бандурі (70 струн); вона поки що існує у трьох екземплярах. Втім, у її основі — та сама чернігівська. Цікавий факт: у США нині більше українських бандур, аніж на батьківщині цього інструмента.
Саме за допомогою бандури, вважає Богдан Шутко, найповніше можна показати багатство української культури. Третій рік юнак виступає з концертами. Певний час входив до Канадської капели бандуристів та ансамблю бандуристів Онтаріо. Грає також на цимбалах, сопілці та дуді. Навчається в Якобському університеті в Бремені (Німеччина), де вивчає соціологію та психологію. Богдан зізнається, що підготовка до Шевченківського вечора дала йому змогу ще раз перечитати і глибше зрозуміти Кобзаря.