Під час обговорення шляхів трансформації державного мовлення в суспільне питання обласних державний телерадіокомпаній стало найдискусійнішим. Відповідно до ухваленого закону, НСТУ створюється зокрема на базі обласних структур, але чи будуть вони окремими регіональними суспільними мовцями, чи корпунктами у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України?
Які аргументи?
Приміром, керівник Черкаської облдержтелерадіокомпанії «Рось» Михайло Калініченко занепокоєний тим, що неграмотне впровадження цього закону може просто знищити такі обласні структури. Таку тривогу висловлюють й інші регіональні мовники з Черкащини та інших областей.
Посадовець вважає, що альтернативи громадському мовленню не існує, але підхід до його створення, запропонований реформаторами, йому видається абсурдним. Утопічною він вважає ідею створення одного каналу на основі самодостатніх структур, зокрема Національного телеканалу України, Національного радіоканалу України, Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення», Державної телерадіокомпанії «Культура», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», а також обласних державних телерадіокомпаній. Так, на його думку, УТР треба наповнити пропагандистським змістом і виокремити, аби він працював на імідж України.
— Якщо ж говорити про обласні телерадіокомпанії, то коли вони почнуть працювати безпосередньо на Київ, фактично перестануть існувати і вже ніколи не відновляться, — зауважує Михайло Михайлович. — Гадаю, що суспільне мовлення передовсім варто створити на основі УТ-1 та каналу «Культура». Згодом обласні телерадіоканали можуть стати платформою для створення каналів громадської думки.
Михайло Калініченко підкреслив, що нині на фінансування державного мовлення передбачено 800 мільйонів гривень. Це, за його словами, вдвічі менше, ніж потребують центральні телеканали. Зрозуміло, що для реформування потрібні більші капіталовкладення, без цього суспільне мовлення не втримається на ринку.
Заступник директора творчого об’єднання «Черкаська служба новин» ОДТРК «Рось» Олександр Чернега каже, що, створюючи суспільне мовлення, державне також варто зберегти як альтернативу.
— З недосконалою законодавчою базою та недостатнім фінансуванням ми породжуємо жебрака в образі суспільного мовлення, — впевнений він.
Зі стриманим оптимізмом
На проблему фінансування майбутнього медіапродукту оптимістичніше дивиться директор Жашківської телерадіокомпанії «Жасмін» Жанна Гондарук. Вона вважає, що суспільство готове платити за інформацію.
— Нас глядач обирає зовсім не через те, що більше нічого дивитися. Свою аудиторію ми чесно завоювали. Тому, впевнена, абонплату люди вноситимуть, якщо, звісно, будуть платоспроможні, — каже вона. – Якщо суспільне мовлення буде високоякісним, то обов’язково знайде свого споживача.
Чимало працівників облтелерадіо вказують на те, що окремі положення нового закону виписані недостатньо чітко. Зокрема те, що є базою для створення НСТУ та як її використовувати, а також щодо форми власності. Однією з найоптимальніших експерти вважають форму публічного акціонерного товариства. Очевидно, під час трансформування обласних підрозділів слід врахувати й умови переходу на цифрове мовлення та ліцензування. Одне слово, проблем виникає значно більше, ніж декому здавалося спочатку.
Виважений підхід до реформування облдержтелерадіокомпаній обстоює і Національна спілка журналістів України. Голова її Черкаського підрозділу Сергій Томіленко завважує, що «спілка не погоджується з варіантом ліквідації ОДТРК, адже ми повинні пам’ятати і про трудові колективи, інтереси яких маємо захищати. Тому слід працювати над тим, як можуть регіональні мовці змінити свій продукт, аби бути конкурентоспроможними на ринку. Можливо, варто впроваджувати суспільне мовлення в два етапи: спершу трансформувати національні компанії, а потім регіональні».