У Південній Кореї триває зимова Олімпіада, а далеко за межами стадіонів, в природi, щодня відбуваються свої змагання на спритність, швидкість та силу.

Координатор з екоосвіти Всесвітнього фонду природи WWF в Україні Тетяна Карпюк розповіла про тварин, які є дивовижними спортсменами, а їхні «рекорди» у дикій природі часто навіть перевершують олімпійські рекорди.

Стрибок тигра найдовший і найвищий серед тварин

Тигр (Panthera tigris L.) є офіційним талісманом цьогорічної олімпіади. Неймовірно, але стрибки тигрів можуть досягати 5 метрів заввишки та від 9 до 10 метрів завдовжки. Такі показники є рекордними серед великих ссавців. Тигр є найбільшою кішкою планети, і одночасно одним із найхаризматичніших та красивих тварин.

Нині у дикій природі залишилося майже 4000 тигрів. Найбільша їхня популяція зосередилася у лісах, що тягнуться з Індії до південно-східного Китаю, та з російського Далекого Сходу до Суматри в Індонезії. Впродовж минулого сторіччя у світі зникло три із дев’яти підвидів тигрів — балійський, каспійський та яванський. Якби ж через усі ці звиклтки тигри могли з легкістю просто перескочити…

Біологи назвали найспритнішу істоту на Землі

До речі, це не гепард. Ним виявився павук-краб. Ця членостонога істота може повертатися на 360 градусів і наносити точний удар по жертві всього за восьму частинку секунди, повідомляє Journal of Experimental Biology.

Наразі вважати, що найшвидшими істотами на Землі є ссавці та інші хребетні. Але це не так. З урахуванням різниці в розмірах комахи та інші безхребетні набагато вправніші і швидші. Наприклад, муха-ктирь (Asilidae) може за частки секунди виявити жертву, націлитися на неї і майже гарантовано зловити. А морські раки-богомоли з силою кулі, випущеної з дрібнокаліберної мисливської рушниці, вдаряють об панцири своїх жертв і пробивають їх.

Нещодавно до числа маленьких супергероїв зарахували павуків-крабів (Selenops), що живуть в будинках і лісах в країнах Південної та Східної Азії. Спостерігаючи за цими істотами за допомогою високошвидкісної камери, біологи з університету Каліфорнії виявили, що вони надзвичайно швидкі і моторні. Членистоногим досить 0,12 секунди, щоб виконати найскладнішу операцію. До слова, за цей час вони можуть миттєво розвернутися, зловити жертву і встромити в неї свої ікла.

«Далеко не всі павуки використовують павутину для полювання. Приблизно половина з них намагається зловити жертву, вистежуючи і стрибаючи на неї, а інші, такі як павуки-краби, нападають на них із засідки.

Зараз ми вивчаємо, як ці павуки роблять подібні трюки, щоб в майбутньому створити більш маневрених роботів», – розповів Сара Крюс з університету Каліфорнії в Мерсед (США).

Спостереження показали, що павуки-краби можуть ходити боком і задом, як морські краби. Їх практично неможливо зловити, навіть якщо вони знаходяться на відкритій стіні або стелі. Лише за 1 секунду павук-краб робить 8 стрибків з розворотами, що дозволяє йому змагатися в маневреності з мухами і колібрі. Вчені говорять, що подібні дії ці істоти можуть виконувати завдяки унікальній анатомії ніг.

«Ми виявили, що найближча до жертви нога грає роль своєрідного якоря і важеля, який павук використовує для того, щоб підняти своє тіло і перекинути його в бік майбутнього «обіду». Ноги на протилежному боці тіла відштовхують його від землі і павук-краб робить кілька абертів, ніби фігурист», – додає Ю Цзен, колега Сари Крюс.

Сапсан найшвидший птах у світі

Сапсан (Falco peregrinus Tunst.) — найшвидший птах у світі: у стрімкому польоті вниз він здатний розвивати швидкість майже 322 км/год. Удар кігтів сапсана настільки потужний, що у здобичі може відлетіти голова.

У всьому світі заборонена торгівля сапсаном. Попри те, що сапсан заселяє майже всі материки та острови світу, наразі птах занесений до Червоної книги України та Міжнародного червоного списку МСОП. У світі налічується майже 140 000 особин, в Україні гніздиться 120-130 пар. У Європі на зменшення чисельності сапсанів у 1950-60 роках вплинули, по-перше, застосування ДДТ (сильнодіючого інсектициду), а по-друге, узаконення відстрілу хижих птахів. Вітряки так само мають негативний вплив на цих птахів.

Грепард біжить зі швидкістю автомобіля

Гепард (Acinonyx jubatus Schreber), без перебільшення, — найшвидший у світі наземний ссавець, й напевно найбільш «спеціалізований» на біговій доріжці представник родини котячих. Тіло цього звіра — аеродинамічно побудоване для швидкості. Гепард може досягти до 112 км/год, а під час погоні за здобиччю — робити швидкі, раптові повороти.

Гепард — африканська тварина, зазвичай розповсюджена на південному сході континенту. Наразі приблизно 7 000 гепардів залишилося у дикій природі, а тому ця тварина потребує захисту: природоохоронний статус МСОП — «уразливий». Головними факторами зникнення виду є втрата місць проживання, зменшення кількості наживи та браконьєрство. Тож наразі під питання, чи найшвидша тварина в світі зможе втекти у гонці виживання.

Білий ведмiдь може пропливти 100 кілометрів

Білі ведмеді — надзвичайні плавці і здатні підтримувати темп 10 км/год у холодних крижаних водах. Вони використовують свої передні лапи, як весла, а задні ноги тримають випрямленими: вони працюють, як кермо.

Білі ведмеді можуть робити кількогодинні запливи на довгі дистанції — деякі моніторинги фіксували безперервні запливи на 100 км. До того ж, ведмеді можуть лишатися під водою протягом 2 хвилин.

Латинська назва білого ведмедя — Ursus maritimus Phipps — означає «морський ведмідь». Власне, вона відображає спосіб життя тварини: білий ведмідь проводить більшу частину свого життя у воді та довкола неї, а також на морських крижинах, де їм подобається полювати.

Однак танення льодовиків через глобальну зміну клімату становить серйозну загрозу виживанню білого ведмедя. Дехто з вчених вважає, що білі ведмеді можуть зникнути у дикій природі протягом 100 років, якщо глобальне потепління не зупиниться.

Слон хоботом піднімає тонну вантажу

Жодна наземна тварина не здатна підняти таку ж вагу, як африканський слон (Loxodonta). Хоботом йому до снаги впоратися з вантажем в 1 тонну.

Африканський слон є найбільшим у світі наземним ссавцем. Він поки продовжує гуляти континентом, але залишається під загрозою, насамперед через браконьєрство та втрату місць проживання. Незважаючи на заборону торгівлі слоновою кісткою, яка діє з 1989 року, браконьєрське полювання на слонів залишається болючою проблемою, особливо у Західній та Центральній Африці.