Про перекладачів згадують рідко, зазвичай їх називають тінню автора. Хоч вони відкривають суспільству світи. Скільки їх, хто вони, як їм живеться? На ці запитання спробували відповісти соціологи.
За неповними даними, цим видом діяльності більш-менш постійно займається п’ятсот осіб.
До перекладацької роботи, вважає соціолог Ірина Когут, спонукають не стільки фінансові чи кар’єрні стимули, скільки любов до текстів, з якими працює перекладач, і можливість впливати на формування культури. Її поєднання з іншою роботою пояснюється передусім низьким рівнем оплати праці. Це призводить до подвійного навантаження, через яке перекладачі змушені працювати протягом тижня майже на один робочий день більше, ніж передбачено українським законодавством, і не мають достатньо часу на відпочинок.
Так, загальний середній місячний дохід перекладачів становить 5531 гривню на місяць, але заробіток від перекладу — лише 22% цієї суми. Закордонні перекладацькі стипендії, хоч часто і високі, не можуть принципово змінити ситуацію: 79% опитаних їх не отримували. Лише 27% респондентів визначили матеріальне становище свєї родини як забезпечене.
Перекладацьку роботу ускладнює також її нестабільність: 48% опитаних перекладачів мають перерви у фаховій діяльності від одного до шести місяців. 73% з них отримують гонорар по закінченні перекладу книжки, що означає нерівномірність доходів. Більшість перекладачів інколи або частіше робить переклади на підставі усної домовленості, не маючи юридичних важелів впливу на ситуацію в разі порушення видавництвом його зобов’язань, що певної мірою пояснює безконфліктність перекладачів.
Попри це, перекладачі цінують свободу розподілу робочого часу і зміст роботи, якою вони переважно задоволені і яку не збираються кидати. Це дає підстави вважати, що існуванню перекладної літератури в Україні ми радше завдячуємо ентузіазму перекладачів, аніж книжковому ринку, робить висновок соціолог.
Її, як і багатьох інших, дивує та захоплює відданість перекладачів фаху. Попри всі труднощі, 92% перекладачів віддаються улюбленій справі через можливість працювати з цікавим текстом. Однак через невпорядкованість роботи, залежність від обставин перекладачів стає дедалі менше, бо талановита молодь не поспішає долучатися до справи.
Ентузіазм є, каже представник творчої спілки перекладачів та письменників Неля Ваховська, але на ньому довго не протриматися. Тому страждає якість перекладу.
Перекладач Анна Вовченко свої проблеми знає не з досліджень науковців. З ними вона стикається щодня. І коли йдеться про життя-буття, не на лінгвістичних проблемах акцентувала, а зазначила, що кожному перекладачеві потрібна юридична освіта — для самозахисту.
Це ще раз підтверджує вислів одного відомого митця, що раніше перекладач залежав від письменника, а тепер від обставин.