Понад дві тисячі наших випускників, що працюють в Україні після закінчення провідних університетів світу — Гарвардського, Чиказького, Лондонської школи економіки, університету Джорджтауна та інших, — пропонують Кабінету Міністрів свою допомогу як співробітники, консультанти, з повною чи частковою зайнятістю, на платній та безоплатній основі.
«Ми самоорганізувалися як один із великих кадрових ресурсів, який готовий допомагати урядові. Ми створили максимально просту ефективну систему, як це може діяти, й хочемо донести ідею не лише до Прем’єр-міністра та членів Кабміну, а й до всіх, хто ухвалює кадрові рішення й кому потрібна експертна підтримка. У нас не стоїть завдання привести конкретні особистості, ми хочемо сприяти тому, щоб надати урядові доступ до великої бази професіоналів», — запевнила представниця Гарвардського клубу України Наталія Бугайова. Фахівці готові працювати в багатьох галузях – енергетиці, безпеці, освіті, фінансах, праві, екології тощо й запевняють, що не збираються конкурувати з іншими кадровими групами, але щиро хочуть допомогти урядові в умовах тих викликів, перед якими опинилася Україна.
«Чому саме зараз? Є дві причини: можливість та потреба. Є змога привести до уряду критичну масу професіоналів та оновити держсектор. Такі можливості трапляються досить рідко, й хочеться, щоб їх використали, аби не сталося так, як 10 років тому. Це свого роду продовження Майдану, в якому багато з нас так чи інакше брали участь. І останнє: ми сподіваємося, що та величезна ціна — здоров’я й життя наших співвітчизників — буде виправдана», — сказала Наталія Бугайова.
За словами голови асоціації бізнес-шкіл Ukrainian Global MBA League Костянтина Магалецького, масштаб ентузіазму такий, що наші співвітчизники, які, здобувши освіту, залишилися працювати за кордоном, готові все покинути й повернутися на рік-два сюди — щоб допомогти українській економіці.
Свого часу так вчинили країни, що зробили швидкий економічний прорив — Сингапур, Туреччина, Грузія. Їхні лідери побачили це «вікно можливостей» і зуміли привести до управління країною критичну масу людей, передовсім із закордонною освітою й досвідом, і реалізували наявний потенціал. Ці держави інвестують у закордонну освіту своїх чиновників значні кошти: скажімо, за останні два десятки років Туреччина надала закордонну освіту приблизно 10 тисячам чиновників. Україна, на жаль, цього не робила, проте потенціал, який можна використати ефективно, вже є.
«Ми пропонуємо різні варіанти співпраці. Члени наших організацій готові йти й працювати на повну зайнятість, з ранку до ночі в наших державних компаніях. Це не лише молодь, як ми. Є й такі, що керували міжнародним консалтинговими компаніями. Це люди із західною освітою та досвідом роботи», — сказав Костянтин Магалецький, додавши, що, крім повної зайнятості, можлива співпраця в довготривалих проектах, наприклад, у конкретній індустрії.
Ті, хто зацікавлений залучити таких фахівців, мають змогу надіслати лист на електронну пошту Proukrgov@gmail.com із запитом на консультацію, потрібну вакансію чи контакти в закордонних державних структурах. Згодом цей лист розсилатимуть по всіх організаціях та асоціаціях, що долучилися до ініціативи. За 24 години, обіцяють фахівці, відповідь буде готова. Планується, що процес буде максимально прозорим, надаватимуть звіти за всіма запитами, а також відстежуватимуть, що з ними відбуватиметься надалі. Вже працює сайт, через який можна надіслати запит, існує відповідна група у мережі Фейсбук.
За тиждень, який минув з моменту оприлюднення відкритого листа до уряду, де випускники вишів запропонували свою допомогу, було отримано один запит від народного депутата на посаду помічника (у відповідь було надіслано відразу 13 резюме); на контакт також вийшли представники Міносвіти та Міністерства економічного розвитку і торгівлі, проте поки що запитів на вакансії чи експертну допомогу від них не надходило.
На запитання журналістів, чи не бояться фахівці саботажу тих чиновників, що звикли працювати за схемами, коли з офіційною зарплатою п’ять тисяч гривень вони їздять на автівках, вдесятеро дорожчих, вони відповіли: ризики розуміють. «Але багато з нас пройшли школу Майдану й налаштовані рішуче», — сказав Костянтин Магалецький.
Найголовнішими завданнями фахівці вважають економічні питання та оновлення держсектору. «Якщо нині це «вікно можливостей» зачиниться, не буде адмінреформи, виклики, перед якими опинилася держава, розв’язувати буде нікому й за п’ять років», — переконує Наталія Бугайова. — Серед інших пріоритетів фахівці назвали максимальну прозорість використання державних коштів, моніторинг якості надання державних послуг, обстоювання прав людини. На їхню думку, найбільші зусилля нині слід сконцентрувати на допомозі економічному та силовому блокам уряду, юриспруденції та освіті. Фахівці запевнили, що готові працювати будь-де, в будь-якому містечку чи навіть селищі, де їхні знання впливатимуть на ухвалення рішень.