Наслідком війни Росії проти Грузії, активна фаза якої тривала п’ять днів, стала окупація Абхазії та Південної Осетії. Внаслідок бойових дій загинуло кілька сотень людей, десятки тисяч змушені були залишити домівки. На сьогодні майже 20% території Грузії перебувають під російською окупацією. Російські танки стоять усього за 50 кілометрів від Тбілісі.
Вторгненням у Грузію 2008 року Кремль готував грунт для війни проти України, переконаний Президент Петро Порошенко. «Те, що вісім років тому побачили лише найпрозорливіші, сьогодні очевидно для всіх: напад Росії на Грузію був прологом російської війни проти України», — написав Петро Порошенко на своїй сторінці у мережі Фейсбук. На його думку, в ті драматичні серпневі дні західна спільнота не змогла продемонструвати Кремлю одностайного й рішучого опору, чим фактично мовчки схвалила окупацію грузинських територій. «Політика умиротворення агресора збанкрутувала у 2008 році. Це був повчальний урок історії, вчасно не засвоєний», — констатував український Президент.
Україна, яка останні два роки потерпає від відкритої воєнної агресії Росії, що окупувала Крим і штучно розпалює сепаратистське протистояння на Донбасі, добре розуміє біль Грузії. «Ми як ніхто інший щиро і послідовно підтримуємо відновлення територіальної цілісності Грузії й ніколи не визнаємо російських маріонеткових режимів в Абхазії та Південній Осетії», — запевнив Петро Порошенко.
У 2008 році, не отримавши достатньо жорсткої та однозначної реакції міжнародного співтовариства на агресивні дії проти грузинів, Росія вже обрала свою наступну мішень — Україну. Про це йдеться в заяві МЗС України, оприлюдненій з нагоди річниці тих серпневих подій. «Окупація регіонів Грузії, Автономної Республіки Крим, а також російська агресія на Донбасі свідчать, що Росія продовжує грубо порушувати Статут ООН, міжнародне право та свої міжнародні зобов’язання і становить загрозу для миру й безпеки на всьому євроатлантичному просторі», — вважають у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві. Україна підтверджує повагу до державного суверенітету й територіальної цілісності Грузії в межах її міжнародно визнаних кордонів і закликає міжнародну спільноту консолідувати зусилля й посилити тиск на Росію до повного припинення агресії проти держав-сусідів.
Знайомий український дипломат, який представляє нашу державу в одній із міжнародних організацій, якось сказав, що тоді, 2008-го, українці дуже співчували грузинам. «Але по-справжньому весь їхній біль, розпач і безпорадність я зрозумів лише в ті дні, коли Росія почала окупацію Криму», — визнав він.
Проте у серпні 2008-го українці не лише морально підтримували грузинів. За словами глави Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі, який з 2004-го по 2013-й був президентом Грузії, його країна змогла протистояти воєнній агресії Росії 2008 року великою мірою завдяки допомозі України. «Якби не було допомоги України, Грузинська держава в цій війні не вистояла б», — визнав Міхеїл Саакашвілі на прес-конференції, повідомляє Укрінформ. Він розповів, що війна розпочалася в так званій Південній Осетії. Це дві вузькі гірські ущелини й кілька десятків сіл. Для порівняння: ця територія становить одну десяту Одеської області й стратегічно є не дуже важливою. «Коли Путін зайшов туди зі 100-тисячною армією і бомбардував нас із 200 літаків, він не мав на меті захопити ці дві ущелини, а хотів повалити уряд у Тбілісі, захопити всю Грузію», — вважає грузинський політик.
Він повідомив, що тоді Тбілісі мав від Києва вагому підтримку. Зокрема в Україні пройшли військову підготовку грузинські спеціалісти. В операціях із порятунку цивільного населення Грузії взяли участь сотні українських громадян. Крім того, Україна надала Грузії системи протиповітряної оборони «Бук» та «Оса», завдяки яким грузини збили 12 російських бомбардувальників, серед них стратегічний Су-22-М3, якого до цього ніхто не збивав. Міхеїл Саакашвілі пояснив, що одна з причин, чому Росія не здійснює авіаударів на сході України, — спроможність українських ППО протистояти цьому. «Вони знають, що Україна може збивати їхні літаки. Це уроки Грузії», — констатував політик.