На Волині увічнили пам’ять видатного дослідника минувшини регіону Олександра Цинкаловського. Зокрема до 55-річчя ЗОШ №8 Ковеля на фасаді будівлі цього освітнього закладу ковельські освітяни урочисто відкрили меморіальну дошку, яка нагадує про те, що у місцевій гімназії свого часу навчався незаслужено ігнорований у радянські часи історик, археолог, краєзнавець.
Майбутній дослідник минувшини народився 9 січня 1898 року в стародавньому Володимирі. У цьому княжому місті родина Цинкаловських прожила недовго. Адже батька як професійного залізничника скерували на нове місце роботи — до Ковеля.
— Усе життя випускника Варшавського університету Олександра Цинкаловського було віддане дослідженню Полісся і Підляшшя. Його ∂рунтовні праці з археології Волині, сфрагістики (науки про печатки), боністики (вивчає паперові гроші), нумізматики (науки про монети), сакральної архітектури і живопису, фольклору та етнографії регіону разом із працями засновника волинського краєзнавства Миколи Теодоровича і донині є безцінним джерелом знань про рідний край, — вважає голова Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців професор Геннадій Бондаренко. — Олександр Цинкаловський зокрема ідентифікував літописне місто Червен. Його статті активно друкували в українських діаспорних виданнях «Наше Слово», «Наша Культура», «Український календар», «Православний календар», «Літопис Волині» тощо.
Силами Інституту дослідів Волині, що тоді діяв у Вінніпезі (Канада), вже після смерті дослідника, який змушений був полишити Україну, мав тавро «буржуазного» і помер у 1983 році в Кракові, побачила світ головна праця його життя. Фундаментальний двотомний краєзнавчий словник «Стара Волинь і Волинське Полісся», над яким науковець працював понад 30 років, дає відомості про 1442 населені пункти Волині й Полісся. Це видання нині — мрія кожного краєзнавця-початківця.
Як свідчать сучасники, впродовж життя Олександра Цинкаловського вирізняла виняткова чесність. Він боляче переживав нищення пам’яток української культури, археологічної спадщини.
«Ніхто тим не цікавиться, нікому серце не болить, яка доля все те спіткає, що з того залишиться, а що навіки загине, як не одна пам’ятка наша загинула, а наші люди будуть їсти, спати, мовчати», — вилив якось біль у листі до сестри Олени Грабарчук видатний науковець.
Пам’ять про непересічного волинянина увічнено і в Луцьку. Рішенням Волинської ОДА встановлено обласну премію імені Олександра Цинкаловського. Її присуджують краянам, які зробили особливо вагомий внесок у дослідження минувшини області та відновлення її історії.