Інформаційний простір сходу України ще донедавна був насичений лише вигадками, які у великій кількості транслювали мас-медіа нашого войовничого сусіда. Зі звільненням кількох міст туди прийшла не тільки гуманітарна допомога, а й українські ЗМІ. Адже люди, які впродовж кількох місяців дивилися лише російські телеканали й читали «правильні» газети, тепер повністю дезорієнтовані, тому потребують чесної інформації. Як і солдати, які хоч і знають, що відбувається насправді, хочуть також знати про справи не лише військових, а й цивільних. — Досить часто, коли ми спілкуємося з нашими бійцями, які повернулись зі сходу, чуємо, що наші військові потребують не лише наказів командирів, а ще й культурного наповнення свого побуту, — зазначає заступник міністра внутрішніх справ України Микола Величкович. — Їм потрібно відчувати, що вони члени суспільства. Ми бачимо, що на схід їде багато представників культури. Це дуже правильно, оскільки нашим бійцям необхідна й підтримка, і культурна «розрядка». Адже більшість бійців — це люди з вищою, і навіть не однією, освітою, тому творче слово лягає на благодатний грунт.
Погоджується з посадовцем і волонтер.
— У суботу я разом із групою волонтерів повернувся із зони АТО. Ми возили гуманітарну допомогу нашим батальйонам, якими опікуємося. Це 11-й батальйон територіальної оборони та батальйон «Київ-1». Прихопили з собою ще й приблизно 3 тисячі примірників українських газет, серед яких був і «Урядовий кур’єр». Тому подбали, щоб наші військові мали не лише засоби забезпечення життєдіяльності, а й щоб у них було й що почитати, — розповідає співвласник видавничого холдингу «Мега-прес» Олег Свірко. — Щоб наші хоробрі військові хоч трошечки відволіклись від тих подій, які там відбуваються. І тому ми власним коштом за кілька тижнів додруковуємо наклади газет «Факти» і «Урядовий кур’єр», а «Голос України» нам надає частину власного тиражу, і ці видання відправляємо в зону проведення АТО. Під час нашого перебування там керівник одного з батальйонів запропонував поділитися газетами з місцевими жителями. Варто було бачити, як люди зі Слов’янська розхапали ці газети буквально за п’ять хвилин. А потім ще йшли за нами і питали, чи немає ще та коли буде.
Там інформаційний вакуум, який потрібно заповнювати. Для цього ми маємо зробити все можливе. Дуже приємно, що державні чиновники теж переймаються цим питанням. Я вчора зустрічався з Юрієм Стецем, який уже започаткував вихід газети для зони АТО. Вона називається «Україна єдина», і ми домовились, що це видання виходитиме двічі на тиждень: один — силами волонтерів Юрія Стеця і другий — зусиллями нашого видавництва. Це робитимемо задля того, щоб наситити регіон правдивою інформацією.
Після роздачі газет там просто на площі відбувся стихійний мітинг, тому я мав змогу поспілкуватися з місцевими жителями. Після цих розмов я зрозумів, що 90—95% тих людей — такі ж українці, як і ми. І вони люблять Україну, але в голові у них закладено дуже багато неправди, і ці міфи потрібно розвінчувати. Після того, як їх нарешті звільнили від окупантів, люди розгублені, вони просять допомогти. Завдання держави — не залишити цих людей наодинці з їхніми проблемами, а наше — надавати максимум правдивої інформації.