Потрібно чи ні власникам суден подавати екологічні декларації? Про це сперечається Держпідприємництво з Міністерством екології та природних ресурсів. Нещодавно вони провели спільну нараду за участі Укрморрічінспекції, де вирішували питання щодо доцільності відбору державними екологічними інспекторами проб та інструментально-лабораторних вимірювань складу і властивостей вод ізольованого баласту. І хоча представники Держекоінспекції проігнорували захід, учасники зібрання все ж обговорили проблему здійснення екологічного контролю суден у портах України.
Позиції сторін діаметрально протилежні. Згідно з наказом Мінекобезпеки №204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць», датованим ще 1999 роком, держекоінспекторам надається право вимагати від капітанів суден подання суднової екологічної декларації, здійснювати відбір проб ізольованого баласту та забороняти скид ізольованого баласту доти, доки не будуть отримані результати аналізів.
Проти такого порядку виступають як вітчизняні, так і зарубіжні судновласники. На їхнє прохання Держпідприємництво здійснило експертизу міністерського наказу. Спираючись на думку фахівців, у відомстві стверджують, що такі повноваження держекоінспекторів суперечать як вимогам міжнародного права, так і вимогам українських документів вищої юридичної сили.
Бо якщо наказ «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць» містить норми, які передбачають необхідність подання суднової екологічної декларації, то жоден нормативно-правовий акт вищої юридичної сили не містить такого поняття. До того ж необхідність проведення тотального контролю вмісту баластної води на всіх суднах суперечить нормам Водного кодексу України. Запровадження цим положенням такого документа, як суднова екологічна декларація, змушує всі судна проходити контроль баластної води на вміст забруднюючих речовин, що не узгоджується і з міжнародними зобов’язаннями нашої країни, взятими на себе згідно з Конвенцією про полегшення морського міжнародного судноплавства.
Отож експерти дійшли висновку, що реалізація держекоінспекторами цих прав призводить до вимушеної затримки суден у портах, невиправданих фінансових втрат судновласників та завдає шкоди іміджу України. Мовляв, деякі іноземні перевізники приймали рішення взагалі оминати порти України. Держекоінспекторів звинуватили в тому, що ті не бачать різниці між чистим, забрудненим та ізольованим баластом.
Зважаючи на все це, Держпідприємництво ще у лютому нинішнього року прийняло рішення за №20 «Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». У документі пропонується визнати таким, що втратив чинність, наказ міністерства від 08.09.99 р. №204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць».
Однак це рішення Мінекоресурсів оскаржило, обстоюючи чистоту прибережних вод. На його сторону стало Мінекономрозвитку, і наказ Держпідприємництва скасували.