Згадування європейської та євроатлантичної інтеграції в програмі діяльності уряду, наявність механізму законодавчої ініціативи урядового офісу та безпосередньо віцепрем’єра щодо єврозобов’язань України — ці новації чинного уряду, на переконання віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби, сприятимуть створенню ефективного інструментарію євроінтеграційного поступу нашої країни. Розповідаючи журналістам у пресцентрі Будинку уряду про пріоритети на шляху інтеграції України до ЄС і НАТО, а також про підготовку до основних подій до кінця року в цих напрямах, Дмитро Кулеба акцентував, що колишня віцепрем’єр, передаючи йому справи, називала двома ключовими проблемами саме відсутність згадування європейської, євроатлантичної інтеграції в програмі діяльності уряду та механізму відповідної законодавчої ініціативи.

Першу проблему уряд, за словами Дмитра Кулеби, розв’язав, не просто згадавши про інтеграцію в своїй програмі, а й включивши її туди окремим розділом та зробивши інтеграцію наскрізною темою програми. Друга проблема відпала завдяки внесенню змін до законодавства про державну службу — тепер Секретаріат Кабінету Міністрів, урядовий офіс як частина Секретаріату й віцепрем’єр матимуть законодавчі повноваження. Тобто ініціювати проєкти нормативно-правових актів урядовий офіс зможе не через міністерства, а безпосередньо, як висловився Дмитро Кулеба, «завалювати законопроєктами уряд і парламент».

Він повідомив, що триває робота і над новим регламентом Кабміну, планується підсилити повноваження урядового офісу з аналізу та контролю нормативно-правових актів, які потрапляють на розгляд уряду. Таким чином, створюється механізм, що має не допустити ситуації, за якої на засідання уряду виноситимуть нормативний акт, що суперечить зобов’язанням України за угодою про асоціацію.

Дмитро Кулеба наголошує, що євроінтеграційні процеси мають стояти над політикою — вони мусять об’єднувати політиків. Віцепрем’єр у цьому контексті згадав нещодавню сесію Парламентської асамблеї НАТО й українську делегацію, в складі якої були представники і «Слуги народу», і «Європейської солідарності». «Делегація відпрацювала сесію в унісон. Брюссель дуже позитивно сприйняв те, як українська влада та опозиція відпрацювали сесію в комунікації важливості інтеграційних процесів. Тож інтеграція — справа не лише «євроінтеграційних» заступників міністрів, самих міністрів, що є міністрами в своїх галузях та, через кому, в сфері євроінтеграції, оскільки мають робити все від них залежне, щоби країна рухалася в цьому напрямі. Євроінтеграція — це ідея, яка має пронизувати всіх», — констатував віцепрем’єр.

Він запевнив, що Україна підтримує дуже високу інтенсивність діалогу з ЄС, і наголосив: наша держава має використовувати всі наявні інструменти й створювати нові, аби успішно інтегруватися в європейський простір та крокувати до набуття членства.

Дмитро Кулеба наголосив на важливості формування умов для залучення європейських інвестицій, активізації розвитку перспективної двосторонньої торгівлі. За його словами, торгівля динамічно розвивається: результат 2014 року — 36 мільярдів доларів, 2018-го — 50,7 мільярда, цього року вже маємо плюс до цієї суми в 8,4%. «На часі безвіз-2. Ідеться про інтегроване управління кордонами — запровадження найкращих євростандартів на кордоні й відкриття додаткових можливостей для пересування людей і товарів», — зазначив віцепрем’єр.

Наостанок Дмитро Кулеба відповів тим, хто закидає урядові згортання євроатлантичної інтеграції: «Не дочекаєтеся». Триває підготовка до дводенного візиту Північноатлантичної ради (орган, який у НАТО ухвалює всі ключові рішення) в Україну 30—31 жовтня. Зокрема в Одесу, а потім і в Київ мають приїхати всі постійні представники (посли) країн-членів Альянсу в Брюсселі та його генсек Єнс Столтенберг.

Як зауважив Дмитро Кулеба, цей візит — «політичний сигнал підтримки Військово-морських сил України та великої уваги до ситуації в Чорному морі». Загалом це не візит ввічливості, а можливість координувати кроки щодо подальшої співпраці України з НАТО.