Російсько-українська криза змушує Європу міняти свою енергетичну політику. Лідери країн-членів ЄС вирішили надалі зменшувати залежність від імпорту російських вуглеводнів. І доручили Комісії подумати, як це краще зробити. Це може стати серйозним ударом по російському бюджету.
«Нам варто пам’ятати, що, звичайно, Європа на 25% залежить від російського газу, однак майже половина всіх доходів «Газпрому» припадає на Європу. Тож, Росія потребує Європи більше, ніж Європа Росії», – вважає прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон.
Напередодні лідери ЄС також розширили перелік осіб, яким заборонено в’їзд до ЄС та чиї активи в Європі заморожені. До переліку потрапили так постаті, як Дмитро Рогозін та Валентина Матвієнко. Втім, Європа все ще сподівається на можливість повернення до діалогу.
«Ми все ще хочемо розмовляти, ми не стоїмо зі зброєю проти когось, ми не можемо реагувати так само, і не хочемо «путінізації», – каже Президент Литви Далія Грібаускайте.
Втім, Єврокомісії вже доручили розробити і економічні заходи, на випадок подальшої ескалації.
«Європейський Союз залишається відданий диломатичним зусиллям, – каже кореспндент Євроньюс Ізабель да Сілва. – ЄС може надіслати місію спостерігачів, якщо цього не вдасться зробити під егідою ОБСЄ. Наступні ж кроки щодо Росії узгодять зі своїми партнерами, як на надзвичайному засіданні «великої сімки» так і під час саміту з США у середу в Брюсселі.