ПРАВОПОРЯДОК. Протидія корупції і захист прав людини залишаються незмінними пріоритетами прокуратури.
 

Власне кажучи, таких незмінних пріоритетів у діяльності прокурорського відомства набагато більше, про що зайвий раз засвідчило недавнє розширене засідання колегії Генеральної прокуратури України за підсумками роботи в нинішньому році. Захист економічних інтересів держави, нагляд за дотриманням конституційних прав громадян, екологія, відстоювання закону в таких визначальних сферах життєдіяльності людини, як оплата праці, охорона дитинства, земельні відносини — всього не перелічити. По-іншому й бути не може, оскільки прокуратура залишається найвпливовішою інституцією системи кримінальної юстиції. Навіть на перспективу, позаяк проект нового Кримінально-процесуального кодексу, якого так чекають правоохоронці, передбачає «сильні органи прокуратури з суворою ієрархічною структурою».

Завдяки певним організаційним і кадровим заходам вдалося підвищити ефективність багатьох складових прокурорсько-слідчої діяльності, зазначив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка. Правоохоронна статистика підтверджує, що, приміром, добре спрацювали слідчі відділи Генпрокуратури. Зокрема, Головне управління з розслідування особливо важливих справ, відділ з розслідування злочинів щодо корупційних діянь Головного управління нагляду за дотриманням законів спецпідрозділами та іншими органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури низки областей. Однак і проблем вистачає — в окремих областях недостатньо активно ведеться робота щодо погашення заборгованості з виплат заробітної плати, прострочених платежів до бюджету, недостатнім є вплив органів прокуратури на стан виконання рішень судів про повернення у власність держави та територіальних громад землі, залишаються актуальними питання адекватного реагування на злочини щодо дітей і підлітків.

Попри всі зусилля, в окремих регіонах надто повільно покращується рівень протидії корупції, визнав Віктор Пшонка. Особливо щодо викриття резонансних корупційних злочинів, пов’язаних зі зловживаннями посадовцями високого рівня. Натомість органи прокуратури  розслідують дріб’язкові корупційні прояви, справи про які в подальшому закриваються судом, зауважив Генпрокурор. Наприклад, корупція якогось митника у вигляді… сушених і консервованих грибів чи 50—100 гривень, отриманих «на лапу» даішником…

Незадовільним залишається і стан дотримання конституційних прав громадян, хоча треба зазначити, що завдяки прокурорам понад півтисячі осіб звільнено з-під варти з установ виконання покарань чи попереднього ув’язнення. Так, більш як утричі зросла кількість обвинувачених, провадження стосовно яких закрите за реабілітуючими підставами. Значним залишається й число виправданих осіб, що свідчить про неналежну якість досудового слідства і прокурорського нагляду.

Поряд з цим Генпрокурор піддав різкій критиці умови утримання під вартою заарештованих та засуджених. Вони далекі від нормальних в багатьох СІЗО, але особливо в переповненому слідчому ізоляторі в Києві, де десятки ув’язнених навіть не мають спального місця і сплять по черзі. Віктор Пшонка пообіцяв ліквідувати в ГПУ управління з нагляду за дотриманням законності в пенітенціарній системі з подальшою передачею його функцій регіональним прокуратурам. Крім того, він зобов’язав підлеглих проаналізувати всі кримінальні справи щодо осіб, які перебувають у СІЗО понад два місяці, і звільнити тих, хто підпадає під декриміналізацію окремих статей. Водночас Генпрокурор доручив ретельно вивчити і взяти під особливий контроль доцільність утримання під вартою осіб за нетяжкі злочини.