У текст законопроекту «Про залізничний транспорт», над яким фахівці працювали два роки і який було погоджено у міністерствах, у зв’язку з підписанням Україною угоди про асоціацію з Європейським Союзом, мають бути імплементовані п’ять євродиректив і три регламенти. Вони стосуються виключно залізничного транспорту. Про це на брифінгу у Кабміні повідомив заступник міністра інфраструктури України Микола Снітко. За його словами, над розглядом цього законопроекту два місяці працювала робоча група.
Директиви нам указ
Переглянутий законопроект базується на євродирективах. «На імплементацію директив ЄС ми маємо у короткостроковій перспективі три роки, а протягом восьми років виконуватимемо окремі пункти. Після ухвалення цього документа нам треба буде внести зміни в більш ніж 50 підзаконних нормативних актів. Також потрібно зробити і поправки до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо накладання операторам інфраструктури штрафів за невиконання тих чи інших вимог, порушень правил ліцензування», — зазначив заступник міністра.
Потрібно також внести зміни до закону про охоронну діяльність щодо охорони особливо важливих об’єктів залізничного транспорту та вантажів, які перевозять залізничним транспортом. Адже багато проблем нині виникає із такими об’єктами на сході України.
Утім законопроект «Про залізничний транспорт» не є документом лише для Укрзалізниці, хоча, на думку фахівців, визначає нову віху в її розвитку — вимоги і порядок роботи на ринку перевезень на коліях загального і незагального користування (всі під’їздні колії, що відносяться до об’єктів, підпорядкованих Міністерству інфраструктури).
Новації
За словами міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, новий законопроект містить кілька новацій. «Однією з них є створення Національної комісії з регулювання у сфері транспорту (НКРТ), яка буде незалежно упорядковувати тарифоутворення на залізниці. А вони мають бути економічно обгрунтованими. Якщо раніше була схема міністерство — Укрзалізниця, то тепер буде Державне агентство, яке регулюватиме питання залізничного транспорту — ПАТ УЗ — НКРТ — Незалежна агенція з безпеки на залізниці, а також Незалежна агенція, яка займатиметься розслідуванням аварій на залізничному транспорті» — розповідає зміст новацій міністр.
У результаті ухвалення нового закону «Про залізничний транспорт» має підвищитися ефективність системи державного управління та регулювання, прискоряться темпи євроінтеграції, а інфраструктура залізничного транспорту стане більш доступною для користувачів різної форми власності. Документ сприятиме формуванню сучасних ринкових відносин на залізничному транспорті, розширенню можливостей підприємницької діяльності у цій сфері та підвищенню інвестиційної привабливості залізниці.
Основа концепції цього закону — державна монополія на залізницю. Міністр також зауважив, що питання тарифів та контроль за ціноутворенням має належати державі й бути економічно обгрунтованим.
Новий закон «Про залізничний транспорт» також вводить поняття «соціальний сегмент» і передбачає новий підхід у ньому до перевезень пасажирів.
За словами Андрія Пивоварського, у разі ухвалення законопроекту буде розділено поняття інфраструктури залізничного транспорту загального користування та тяги. Розподіл на інфраструктурну, тягову та вагонну компоненту дасть змогу зняти абсолютно всі питання про доцільність використання коштів.
Фахівці зазначають, що цей законопроект чітко визначає комерційні пасажирські та соціальні перевезення (тариф ∂рунтується на економічній формулі і дається чітке визначення того, хто компенсує збитки залізниці — чи то є замовлення держави чи місцевих органів влади). Укрзалізниця тепер не матиме збитків із соціальних перевезень, а кошти на розвиток інфраструктури залізничного транспорту залежатимуть від плати за доступ до неї. Утім, так як деякі норми підготовленого документа мають дискусійний характер, вони ще обговорюватимуться.
Експерти вважають, що ухвалення нового закону «Про залізничний транспорт» сприятиме більш комфортним умовам перевезення пасажирів та вантажів, а також збільшенню напрямків перевезення. Утім навряд чи перших змін варто очікувати швидше, ніж за один-два роки.