Фраза «Еней був парубок моторний…» залишається з нами назавжди зі школи, як і чудесний мальований мультик з дитинства. Однак «Енеїда» Івана Котляревського в українській культурі — це не тільки літературний твір, уперше написаний народною українською мовою. За 200 років на його основі виник цілий світ візуальних і музичних творів, книжок і костюмів до вистав, нових уявлень, міркувань і смислів щодо українського народу та його душі, навіть гастрономічних уподобань. Про все це йдеться у мистецькому проекті «Енеїда» від чотирьох кураторів Павла Гудімова, Поліни Ліміної, Данила Нікітіна та Діани Клочко, долучитися до якого запрошує Національний художній музей України. І якщо з виставленими візуальними об’єктами можна ознайомитися в будь-який час, то на численні заходи треба записуватися завчасно.
За 200-річне існування «Енеїду» перевидавали в різних країнах, перекладали багатьма мовами. Зрозуміло, що чи не до кожного з них створювали ілюстрації. Багато цікавого представлено у виставкових залах, де можна дізнатися про те, як іноземці бачили українців та поему Котляревського.
«Енеїда» мовою музики має власну історію. Від опери Миколи Лисенка до рок-опери 1980-х. Послухати записи класичної опери з Дмитром Гнатюком в ролі Енея, гру гітариста рок-гурту «Еней» Кирила Стеценка і поспілкуватися з композитором рок-опери Сергієм Бедусенком можна було у вересні. Як і послухати читання поеми міністром культури Євгеном Ніщуком.
Найпопулярнішою «Енеїда» була у 1960-ті роки. Чому поема Котляревського знову стала актуальною і які нові сенси прочитували у ній шістдесятники, розповідав письменник, публіцист Іван Драч.
«Ви вже бачили «Енеїду» Базилевича?» — запитували люди одне одного в 1968 році, коли вийшло перше видання з ілюстраціями Анатолія Базилевича. Сумарний наклад перевидань становив тоді мільйон примірників — рекордна цифра. Малюнки Базилевича стали й основою для виставки.
Барвисті описи бенкетів у поемі оперують кількома сотнями гастрономічних термінів. Куратори проекту запропонували обрати «Енеїду» точкою відліку для цікавої розмови про історію української гастрономії — від козацтва до сьогодення, про традицію, сучасність і важливі відкриття. До речі, лекція про українські алкогольні напої ще попереду.
Для дітей теж підготували чимало цікавого. Це й перегляд улюбленого мультфільму, і зустрічі з його творцями, і створення сучасного коміксу за мотивами літературного твору. «Енеїда» Івана Котляревського була не тільки першим твором нової української літератури, а ще й своєрідним епосом українського народу, вона запрограмувала національну ідею кількох поколінь.
Чи була «Енеїда» Котляревського «малоросійською», які її позиції стосовно Російської імперії? Чого в ній більше — героїчного епосу чи народної поп-культури? Подвійне дно цього неоднозначного твору досліджували відвідувачі разом з літературознавцем та культурологом Тамарою Гундоровою.
А замислитися над владними кодами візуальних образів «Енеїди», як відображалося в них «домінування-підкорення», запропонувала куратор проекту Поліна Ліміна. Чи можна сприймати Енея як ловеласа і підкорювача жіночих сердець? І які є жінки в «Енеїді» — античні богині чи селянки? Куратор Діана Клочко ще проведе захопливу лекцію-екскурсію про жіночі персонажі поеми.
А ви вже їздили в метро потягом «Енеїда»? Так за світовою традицією мистецький проект вийшов за межі музейної зали і нагадує про поему яскравими зображеннями і найцікавішими цитатами. Отже, переглянути виставку і зробити для себе відкриття можна просто дорогою на роботу.
«Проект «Енеїда» — це зовсім не декларація наявних зображальних практик, це відкрите питання, — розмірковує Поліна Ліміна, — яке я як одна з кураторок бажала б поставити кожному відвідувачеві. Тож що може бути з «Енеїдою» надалі: чи це законсервована практика, чи подальший шлях розвитку?»
«Енеїда» з численними заходами триватиме у Національному художньому музеї до 29 жовтня. Видано каталог виставки.