Перша українська опера має щасливу долю: вона не байдужа новим поколінням митців і глядачів. Шедевр Семена Гулака-Артемовського пронизаний безмежною любов’ю до рідної України, її народу, звичаїв, традицій, а це запорука невмирущості твору і джерело натхнення для постановників. Свідчення цього — нинішня прем’єра. Класика по-новому прочитали художній керівник театру композитор Мирослав Скорик та головний режисер Анатолій Солов’яненко.
— Автор зумів передати «Запорожцем за Дунаєм» незбориму духовну силу українського народу, тому він не втрачає актуальності. Зрозуміло, ми не можемо показувати вистави в естетиці минулих десятиріч, тому разом з Мирославом Скориком зробили нову музично-сценічну редакцію, — розповідає Анатолій Солов’яненко. — Адже постановочна техніка змінюється, оновлюються виражальні засоби театрального мистецтва. Важливо, щоб динаміка сценічної дії, інструментовка і сценографія відповідали новим мистецьким здобуткам.
Мирослав Михайлович зробив музичний матеріал значно динамічнішим, ство рив нову увертюру, знайшов нові яскраві оркестрові барви — сучасні музичні інструменти мають зовсім іншу якість, ніж півтора століття тому.
Я працював над втіленням концепції живого театру, а не костюмованого концерту, який тривалий час панував на головній сцені країни. Динаміки виставі додало й те, що історію про запорожців ми розповіли у двох діях, а не в трьох, як раніше.
Не менш вагомий внесок у нову виставу зробила головний художник Марія Левитська. Їй вдалося знайти цікаві рішення щодо традиційного українського вбрання і одягу персонажів-турків. Понад 250 костюмів стали не просто додатком до образів і сюжету, а родзинкою опери.
У новій версії майже повністю оновлено склад виконавців. Уперше виконав партію Карася народний артист України Сергій Магера. Постійні шанувальники оперного мистецтва пам’ятають, що раніше існувала традиція, коли Одарку співала солістка, яка до цього виконувала партію Оксани, але за віком уже не могла втілювати образ молодої дівчини.
Нині традицію такого сприйняття цього яскравого характеру порушено, як запевняють постановники, назавжди. Передовсім Одар ка — ще молода і красива жінка. До того ж Мирослав Скорик зробив цю партію для нижчого жіночого голосу. Тому до її виконання залучено народну артистку України Анжеліну Швачку та нову солістку театру Марію Березовську (виконувала партію на прем’єрі). Вдалися партії Оксани у виконанні Тетяни Ганіної та Андрія — Дмитра Кузьміна, що підтверджує ще одну особливість прем’єри: виконавці відповідають віку своїх персонажів. Сучасне за естетичними критеріями трактування спектаклю дасть змогу легко сприйняти оперне мистецтво тим, хто вперше стане глядачем, — сценічне дійство збагачено великими хореографічними композиціями, які поставила хореограф Аніко Рехвіашвілі.
ПІСЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ
В’ячеслав КИРИЛЕНКО,
віце-прем’єр-міністр — міністр культури:
— «Запорожець за Дунаєм» має життєствердний фінал: козаки залишаються живими і повертаються в Україну. А позитивних емоцій нині нам дуже бракує. У Національній опері працюють професіонали і патріоти, які здійснюють видатні постановки. Як міністр культури сприятиму тому, щоб цю оперу подивилося якнайбільше глядачів у нашій країні й за кордоном.
Наталя ЛІЩИНСЬКА
для «Урядового кур’єра»